Справа № 352/838/20
Провадження № 1-кс/352/189/20
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
05 травня 2020 р. м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5
розглянув клопотання слідчого СВ Тисменицького відділу поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 146 КК України.
Клопотання надійшло до суду «05» травня 2020 року.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах,-
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
В клопотанні зазначається, що 02.05.2020 близько 17.00 год. ОСОБА_4 проїжджаючи на гужовому возі ділянкою польової дороги пасовища, яке розташоване неподалік вул. Молодіжна в смт. Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області зустрів свою знайому ОСОБА_7 з якою почав спілкуватися на побутові теми.
В ході побутової розмови ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_4 показати місце із піщаним ґрунтом, на території берегової лінії ріки
«Бистриця - Солотвинська», яке розташоване між населеними пунктами
с. Стебник та смт. Лисець Тисменицького району на що ОСОБА_4 погодився.
Того ж дня, 02.03.2020 близько 17.30 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийшли до лісосмуги на береговій лінії ріки «Бистриця - Солотвинська» між населеними пунктами с. Стебник та смт. Лисець Тисменицького району, де у ОСОБА_4 виник умисел вчинити насильницькі дії сексуального характеру щодо ОСОБА_7 , яка йому попередньо відмовила у вступі в інтимні відносини.
При цьому, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення статевої свободи потерпілої і бажаючи їх настання, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, у зв'язку із характером місцевості та відсутністю поруч сторонніх осіб, знаючи про те, що ОСОБА_7 являється інвалідом дитинства, з обмеженими можливостями опорно-рухового апарату та хребта, проти волі потерпілої почав примушувати, останню до вступу із ним у статеві відносини, шляхом порушення інтимної дистанції та обнімання останньої.
Реалізуючи свою злочинну мету, спрямовану на задоволення своєї статевої пристрасті та отримавши відмову потерпілої, ОСОБА_4 повалив
ОСОБА_7 на землю та почав проти волі останньої знімати з неї верхній одяг та білизну і таким чином оголяти її закриті ділянки тіла та статеві органи, які в процесі цього роздивлявся та торкався.
Також, приспустивши свої штани та нижню білизну оголивши таким чином свої статеві органи ОСОБА_4 почав вчиняти над ОСОБА_7 дії сексуального характеру, які полягали у періодичному знятті одягу з потерпілої, демонструванні своїх статевих органів, інтимному доторканні до тіла потерпілої та інші дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди останньої, порушуючи таким чином статеву свободу та статеву недоторканість ОСОБА_7 .
Продовжуючи свої злочинні дії пов'язані із задоволенням своєї статевої пристрасті ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не бажає вступати з ним у статеві відносини, та розуміючи про те, що ОСОБА_7 розповість про його злочинні дії своїм близьким родичам та повідомить про це правоохоронні органи, які його притягнуть до кримінальної відповідальності, застосовуючи фізичне та психологічне насильство, шляхом висловлювання погроз життю та здоров?ю, а також шантажування потерпілої вступом проти її волі у статеві зносини із групою осіб, з метою подолання чи попередження опору потерпілої, використовуючи обмежені можливості опорно-рухового апарату та хребта потерпілої ОСОБА_7 , з метою скриття своїх злочинних дій пов'язаних із сексуальним насильством над ОСОБА_7 , у період часу з 17.30 год. 02.05.2020 до 05.00 год. 03.05.2020 проти волі останньої позбавивши потерпілу можливості керувати своїми діями та вільно рухатись фізично, утримував її у ділянці лісосмуги на береговій лінії ріки «Бистриця - Солотвинська» між населеними пунктами с. Стебник та смт. Лисець Тисменицького району тим самим обмеживши її особисту волю, перебування та пересування, та не даючи їй таким чином піти по місцю свого постійного проживання.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протокол - заявою потерпілої ОСОБА_7 від 03.05.2020;
-Протоколом огляду місця події від 03.05.2020;
-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 04.05.2020;
-Довідкою приймального покою Лисецької ЦРЛ № 148 від 03.05.2020;
-Довідкою лікарського огляду акушер-гінеколога від 03.05.2020;
-Показаннями допитаних у кримінальному провадженні свідками;
-Визнаними та приєднаними до матеріалів кримінального провадження речовими доказами.
Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні умисних дій, які виразились у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 153 КК України та у незаконному позбавленні волі, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задоволити.
Підозрюваний та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи те, що підозрюваний є інвалідом ІІ групи та має постійне місце проживання.
Злочини у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачені ч.1 ст.146, ч.2 ст. 153 КК України, згідно ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення яких передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину.
Обстановка при якій ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення свідчить про високий ступінь суспільної небезпечності підозрюваного, беручи до уваги, що майбутнє покарання підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
п.3 - незаконно впливати на потерпілих, свідків враховуючи характер вчиненого злочину та те, що підозрюваний під час вчинення кримінального правопорушення застосовував насильство по відношенню до потерпілої.
п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв кримінальне правопорушення, та останнього вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2018 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, однак після відбуття покарання він на шлях виправлення не став, вчинивши інкриміновані йому протиправні дії.
Як зазначено ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та репутацію підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема негативну характеристику за місцем проживання, а також відсутність постійного місця роботи або навчання, відсутність дружини та утриманців, слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12 без визначення розміру застави, так як останній вчинив злочини із застосуванням насильства.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задоволити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з утриманням його в Івано-Франківській установі виконання покарань №12 терміном на 60 днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання тобто з 21 год. 30 хв. 03 травня 2020 року
Термін дії ухвали до 21 год. 30 хв. 01 липня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1