Справа № 615/129/20
Номер провадження №2/351/438/20
28 квітня 2020 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
з участю секретаря Маланчук С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженняв залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики за розпискою, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення позики за розпискою. Позовні вимоги мотивував тим, що 26.06.2015р. відповідач ОСОБА_2 взяв у нього в борг кошти в розмірі 50 000 грн., зобов'язавшись повертати гроші по 2000 грн. щомісячно, зі сплатою додатково 1 % за послуги банку за перерахунок грошей на його картку.
Відповідач взяв на себе зобов'язання по поверненню боргу на протязі 24 місяців, розпочинаючи з 01.01.2016р.. Розписку було складено 26.10.2015р. відповідачем власноручно та оригінал передано йому. У розписці сторони домовились, що у разі виникнення питань щодо погашення боргу, недосягнення згоди між сторонами шляхом переговорів, спір буде вирішуватись у суді.
В подальшому відповідач частково виконав взяті на себе грошові зобов'язання, сплативши йому: 08.04.2016р. - 3000 грн., 25.07.2016р. - 5940 грн., 27.11.2016р. - 2000 грн., 27.06.2018р. - 1000 грн., 15.06.2018р. - 2000грн., 21.12.2018р. -2000 грн., а всього на суму - 15940 грн.. Залишилась несплаченою грошова сума у розмірі 34060 грн..
З 21.12.2018р. відповідач, використовуючи його довіру, неодноразово в усній формі продовжував строк поверненя грошей, посилаючись на неможливість заробити дану суму. При цьому, відповідач обіцяв повернути гроші в повному обсязі при першій же можливості.
Неодноразово в усній формі пропонував відповідачу добровільно виконати, взяте на себе, грошове зобов'язання. Останній раз відповідач відповідав на телефоний дзвінок в січня 2019р..
Просить стягнути з відповідача на його користь грошову суму боргу за розпискою у розмірі 34060 грн., а також, стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. та комісію банку - 33 грн. 89 коп..
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду від 27.03.2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, із встановленням стронам строку для подання письмових заяв по суті спору та вчинення процесуальних дій.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просив позов задоволити, згідний на заочний розгляд справи, а також подав оригінал розписки.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 26.10.2015р. ОСОБА_2 отримав у позивача ОСОБА_1 , з перерахування на картковий рахунок, грошову позику в сумі 50 000 грн. для погашення заборгованості по кредиту. Зобов'язується повернути гроші у зазанченій сумі по 2000 грн. щомісячно, плюс 1% за послуги банку, протягом 24 місяців, починаючи погашення боргу з січня 2016р. на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у «ПриваьБанку». Грошові кошти зобов'язується повернути до 25 числа поточного місяця до повного погашення боргу.
Відповідно до вимоги ОСОБА_1 від 18.11.2019р. вбачається, що відповідачем станом на 01.01.2018р. борг не погашено у розмірі 34060 грн., останнє погашення боргу проведено 21.12.2018р. на суму 2000 грн.. Позивач просить виконати, взяте відповідачем на себе зобов'язання та негайно повернути залишок боргу в сумі 34060 грн.- разовим платежем на його банківську картку.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Як вбачається з висновків постанови Верховного Суду України від 18.09.2013 року у цивільній справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Позикодавець має право вимоги до позичальника на повернення йому суми боргу за розпискою за наявності у нього оригіналу розписки підписаної позичальником.
В той же час, позичальник свої зобов'язання не виконав, борг в обумовлений строк не повернув, про що свідчить наявний у позивача оригінал розписки про отримання позичальником коштів.
За таких обставин, зважаючи на те, що позичальником ОСОБА_2 повернуто позикодавцю ОСОБА_1 частину боргу за договором позики, а саме в розмірі 15940 грн., не повернутою залишилась сума боргу - 34060 грн., а тому, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення, оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення позики, а тому із нього слід стягнути грошові кошти в сумі 34060 грн..
Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 874 грн. 69 коп..
На підставі ст. ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованість згідно розписки від 26.10.2015р. в сумі 34060 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 874 грн. 69 коп. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: І.Р.Сегін