Справа № 338/351/20
04 травня 2020 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1
з участю : секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження№ 12020090120000066 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше судимого Богородчанським районним судом 21 листопада 2006 року за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; Богородчанським районним судом 26 листопада 2012 року за ч. 3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, громадянина України,
за ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, повторно.
Злочин скоєно за таких обставин.
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, 21.11.2019 року близько 15.00 години, перебуваючи на АДРЕСА_2 , на дерев'яній лавці біля рюкзака помітив мобільний телефон марки «Redmi 6A», належний малолітній ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вказаний мобільний телефон «Redmi 6A» вартістю 2950 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар», вартістю 50 гривень.
З викраденим майном ОСОБА_4 з місця події скрився та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій збитків на загальну суму 3000 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив викладені в обвинуваченні обставини та дав показання про те, що 21листопада 2019 року перебував у селищі Богородчани й протягом дня вживав спиртні напої. Близько 15.00 години він повертався додому й на лавці, яка знаходиться біля будинку № 7 на вул. Шевченка в селищі Богородчани, побачив учнівський рюкзак та мобільний телефон. Озирнувшись навколо, побачивши, що діти, які залишили свої речі, граються на дитячому майданчику, ОСОБА_4 взяв мобільний телефон, заховав його та пішов у напрямку свого місця проживання. Далі цей телефон він продав своєму знайомому за 100 грн., а гроші використав для придбання спиртного.
Після того, як його викрили працівники правоохоронних органів, він добровільно розповів про обставини вчинення крадіжки та сприяв слідству в розкритті злочину.
Щиро розкаюється у тому, що сталося, просить суворо його не карати. Погоджується з тим, щоб не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які він не заперечує.
Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції обвинуваченого, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджуються судом, в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує посередню характеристику обвинуваченого, а також те, що він не перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога.
Суд бере до уваги й те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, а знову вчинив корисливий злочин маючи судимість за вчинення корисливого злочину.
За наявності повного визнання ОСОБА_4 вини, щирого розкаяння, думки потерпілої та її законного представника, які не мають до нього претензій та не наполягають на його суворому покаранні, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді арешту. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Початок строку відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з часу фактичного його затримання для відбування покарання.
Речові докази: мобільний телефон «Redmi 6A» - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1