Справа №338/464/15-ц
28 квітня 2020 року смт. Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Битківського Л.М.
з участю секретаря Остапишин І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани заяву Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання,
Акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором № 106-07/Ф від 30 серпня 2007 року по справі № 338/464/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Подану заяву мотивує тим, що 06 травня 2015 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області було винесено рішення, яким задоволено позов ПАТ «ВТБ Банк» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №106-07/Ф від 30 серпня 2007 року в розмірі 72288 доларів США 54 цента, що за офіційним курсом НБУ станом на 29 січня 2015 року становило 1153315 грн. 54 коп. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий документ.
23.05.2016 р. заяву про відкриття виконавчого провадження за №133/1700-2 разом з оригіналом виконавчого листа, виданого Богородчанським районним судом Івано-Франківської області виданого 19.04.2016 р. у справі №338/464/15-ц було скеровано для примусового виконання до ВДВС Богородчанського районного управління юстиції.
Заявник вказує, що у зв'язку з тим, що на адресу банку протягом значного періоду не надходило жодної інформації щодо ходу виконавчого провадження по вищенаведеному виконавчому документу, банк 21.05.2019 року звернувся із запитом до органу державної виконавчої служби для отримання інформації щодо примусового виконання виконавчого листа. 23.10.2019 року банк повторно звернувся із запитом.
20.11.2019 року у відповіді на запит Богородчанським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області було повідомлено, що станом на 15.11.2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №338/464/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 1153315,54 грн. боргу по кредиту на виконанні у відділенні не перебуває. 04.10.2016 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу і згідно квитанції копію постанови про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого листа було направлено на адресу банку. Однак згідно перевірки матеріалів кредитної справи №106-07/Ф встановлений факт відсутності оригіналу виконавчого листа №338/464/15-ц виданого 19.04.2016 року. У зв'язку з наведеним, заявник просить видати дублікат виконавчого листа №338/464/15-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість в розмірі 72288 доларів США 54 цента, що за офіційним курсом НБУ станом на 29 січня 2015 року становило 1153315 грн. 54 коп. щодо боржника ОСОБА_2 та поновити строк для пред'явлення його до виконаня.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву у якій клопотав проводити судове засідання за його відсутності. Подану заяву підтримав та просив задовольнити.
Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. На адресу суду направила письмовий відзив в якому просила в задоволенні заяви відмовити. Одночасно заявила клопотання про вибтребування доказів, зокрема інформації від Київської міської дирекії АТ "Укрпошта" про те, чи отримувались предстаником АТ "ВТБ Банк" рекомендований лист зштриховим ідентифікатором 777012364303 від 13.10.2016 року, яким Богородчанський відділ ДВС направив на адресу стягувача постанову від 04.10.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №51319543) та оригінал виконавчого листа. При цьому подала суду на підтвердження неможливості отримати таку інформацію самостійно адвокатський запт, зроблений у її інтересах та відповідь представника АТ "Укрпотшта".
Заявлене клопотання суд відхилив з огляду на те, що у інформації на адвокатський запит представник АТ "Укрпошта" ччітко зазначив, що запитувана інформація може бути надана за останні шість місяців, відтак отримати запитувану інформацію про поштові відправлення за 2016 рік неможливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписуючої апаратури не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час набрання рішенням законної сили), виконавчий документ, виданий на підставі судового рішення міг бути пред'явлений до виконання протягом року. Водночас, відповідно до Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (п.5). Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження (п.6). Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п.7).
Як встановлено судом, на виконання рішення Богородчанського районного суду від 06 травня 2015 року 18 червня 2015 року під вихідним №2772 було видано та направлено чотири виконавчі листи, які були звернуті до виконання, оскільки у матеріалах справи є дві постанови державного виконавця відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2016 року по стягненню з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" по 1827 грн. судового збору.
Як вбачається з повідомлення Богородчанського районного управління юстиції відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області №02-33/283 від 29 лютого 2016 року та повідомлення №02-33/284 від 29 лютого 2016 року виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачеві відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу.
Крім того, судом встанолено, що за заявою ПАТ "ВТБ Банк" від 13.04.2016 року відповідно до ухвали Богородчанського районного суду від 24.03.2016 року було постановлено видати стягувачу дублікати виконавчих листів, виданих на виконання рішення суду від 06.05.2015 року щодо стягнення основної суми боргу з обох відповідачів. 19.04.2016 року дублікати виконавчих листів були виписані, а 21.04.2016 року направліні на адресу банку.
З заяви поданої суду 24.03.2020 року представником банку суд встановив, що 23.05.2016 року банк скерував заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа, виданого 19.04.2016 року у справі №338/464/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 1153315,54 грн. боргу для примусового виконання до відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції.
Лише 21.05.2019 року по закінченню трьохрічного строку пред"явлення виконавчого листа до виконання представник банку направив запит до ДВС з приводу стану виконання судового рішення.
Заявником не наведено жодних пояснень того, чому протягом тривалого часу у період з травня 2016 року по травень 2019 року стягувач не проявив інтересу до ходу та результатів виконавчого провадження з виконання судового рішення. Не зрозумілими також є причини чому стягувач, який має у штаті юридичну службу, не скористався можливістю доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, яка дозволяє у віддаленому доступі контролювати хід вчинюваних виконавчих дій.
Не пояснюють цього і посилання заявника на те, що інформацію про повернення виконавчого листа банк отримав лише після повторного звернення до органу ДВС 25.10.2016 року, нібито не отримавши відповіді на перший запит від 21.05.2019 року (підтвердження направлення такого запиту до ДВС не надано). Навіть після отримання відповіді від ДВС у жовтні 2019 року, до суду заява подана лише 24.03.2020 року, ще через 5 місяців.
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції закону від 15.12.2017 року), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тобто заява про видачу дубліката виконавчого листа може бути подана лише до спливу строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Якщо цей строк був пропущений стягувачем, то, водночас із заявою про видачу дубліката виконавчого документа слід подавати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа повинен з'ясувати питання щодо обставин втрати виконавчого листа та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого документа.
Обов'язок подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа і причин пропуску строку закон покладає на заявника.
Так, згідно приписів ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Акт про втрату поштового пересилання рекомендованого листа із штрихкодовим ідентифікатором 7770102364304, підтверджений фіскальним чеком ФН №3000081431 від 13.10.2016, котрим на адресу АТ «ВТБ Банк» було скеровано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу і сам виконавчий лист, що був би складений поштовим оператором на підставі службової перевірки, суду не подано.
Крім того, суд звертає увагу, що заявником на обґрунтування своєї заяви подано документи, які суперечать один одному.
Так, у запиті на адресу начальника Богородчанського ВДВС від 23.05.2016 року представник банку стверджує, що 23.05.2016 року скерував заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №338/464/15-ц, що виданий 19.04.2016 року Богородчанським районним судом, тобто отриманого на той час дублікату виконавчого листа. А у довідці від 12.03.2020 року №869/1-2 уповноважена особа Фонду гарантування вкладі фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» ОСОБА_4 І.О ОСОБА_5 та головний бухгалтер АТ «ВТБ Банк» ОСОБА_6 .П. стверджують, що дублікат виконавчого листа, виданий 19.04.2016 року на адресу АТ «ВТБ Банк» не надходив і до виконання не пред'явлений.
Також суд зазначає, що поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язується не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Таким чином, представник стягувача не подав належних доказів на підтвердження обставин, які потребують доказування.
Дослідивши заяву з доданими до них матеріалами, матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що доводи, викладені у заяві, не знаходять свого підтвердження, оскільки не підтвердженим є факт втрати виконавчого листа. Крім того, стягувач звернувся із заявою про це після закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а на підтвердження існування поважних причин, які б перешкоджали йому вчасно в межах передбаченого законодавством строку отримати та пред'явити виконавчий лист до виконання не подано належних доказів.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що не має правових підстав для того, аби втретє видати виконавчий лист та поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258, 354 ЦПК України, п.п. 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,
В задоволенні заяви Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №106-07/Ф від 30 серпня 2007 року в розмірі 72288 доларів США 54 цента, що за офіційним курсом НБУ станом на 29 січня 2015 року становило 1153315 грн. 54 коп. боргу у справі № 338/464/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.М. Битківський