Справа № 214/2901/20
1-кп/214/770/20
04 травня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання, в м. Кривому Розі, по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040750000186 від 29 січня 2020 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.345 КК України, -
В судовому засіданні прокурор надав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 є запобігання його спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується Так, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тобто не має законних, достатніх засобів для існування, не одружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які могли б стримати залишити межі міста. Крім того, ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України та в суд відносно нього направлені обвинувальні акти за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України. також ОСОБА_4 бачив свідків та знає їх місце роботи, перебуваючи на волі може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вказані обставини в сукупності свідчать про неможливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що клопотання він ще не читав і не розуміє чого від нього хочуть.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі виходячи з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України.
Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, до затримання не працював, тобто не має належних і достатніх засобів для існування, не одружений, дітей на утриманні не має.
Разом з тим, ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисних злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 263 КК України. При цьому, відносно ОСОБА_4 перебувають на розгляді обвинувальні акти в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 263 КК України та за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України.
Зазначене вище дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , знаходячись на волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, обвинуваченого ОСОБА_4 було ознайомлено з матеріалами кримінального провадження, в тому числі доказами, здобутими в ході досудового розслідування, показами потерпілого, свідків, яких не було допитано в судовому засіданні. Таким чином, ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, особи ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні умисних злочинів середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, згідно ст. 12 КК України, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання наведеним вище ризикам.
Таким чином, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та вважає за неможливе застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 110, 199, 314, 315, 369, 371 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 липня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 05.05.2020 року о 14 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1