ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 квітня 2020 року м. Київ № 826/6047/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Федорчука А.Б., Шулежка В.П., розглянувши заяву про самовідвід судді Аблова Є.В. в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доДержавної фіскальної служби України
провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року зупинено провадження у справі №826/6047/15 до розгляду і прийняття рішення Конституційним судом України у конституційному провадженні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, шостої статті 1, частини першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
29 квітня 2020 року суддею Абловим Є.В. відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про самовідвід від розгляду справи №826/6047/15.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Аблова Є.В., колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Суд який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина перша Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Ця норма узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Таким чином, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo Algar v. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Слід звернути увагу й на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є сумнів, повинен завити самовідвід (справи «Делкрут проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії», «Де Куббер проти Бельгії»).
У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Наведені суддею Абловим Є.В. обставини самі по собі не свідчить про наявність упередженості чи безсторонності в судді, проте, загалом, можуть викликати суб'єктивне сприйняття та відтворення учасниками справи даних обставин та негативно вплинути на довіру до суду, що є одним з найважливіших принципів функціонування судової системи в цілому.
Враховуючи викладене, з метою недопущення сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає обставини зазначенні суддею Абловим Є.В. у заяві про самовідвід такими, що унеможливлюють подальший розгляд даної адміністративної справи.
Частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 41, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву про самовідвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. у адміністративній справі №826/6047/15 - задовольнити.
2. Відвести суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від розгляду справи № 826/6047/15.
3. Передати адміністративну справу №826/6047/15 на автоматичний розподіл для визнання судді для її розгляду в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді А.Б. Федорчук
В.П. Шулежко