ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2020 року м. Київ № 640/10288/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Київтрансекспедиція» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у мКиєві (надалі також - відповідач), в якому просить суд:
скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2019 року №0207261206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 886275,36грн, а саме: у розмірі 20% на суму 354510,14грн за податкової накладною №18 від 28.02.2017 року; у розмірі 30% на суму 531765,22грн за розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 року до податкової накладної №18 від 28.02.2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при реєстрації податкової накладної №18 від 28.02.2017 року та за розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 року. Позивачем зазначено, що помилково здійснило направлення на реєстрацію податкової накладної №18 від 28.02.2017 року, оскільки відсутні підстави для складання податкової накладної. Виявивши помилку, позивачем направлено до ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 до податкової накладної №18 від 28.02.2017.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні. Пояснив суду, що відповідно до результатів камеральної перевірки встановлено факти реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРП з порушенням встановлених термінів, а відтак відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та застосовано штрафні санкції. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ПАТ «Київтрансекспедиція» зареєстроване 19.04.1994 року. Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (надалі також ПК України), позивач є платником податків та зборів, зареєстрований платником ПДВ.
Відповідачем, 06.02.2019 року проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПРАТ «Київтрансекспедиція» (ПН 3120242) за 2017 - 2018 року.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №930/26-15-12-06-16/3120242 та встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, а саме: ПН №18 від 28.02.2017 року (дата реєстрації 06.04.2017 1:42) термін порушення - 22 дні та застосовано штраф у розмірі 20% та РК №6 від 28.02.2017 (дата реєстрації 18.04.2017 4:30) термін порушення - 35 дні та застосовано штраф у розмірі 30%.
На підставі виявлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 року №0207261206, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 886275,36грн.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням в частині накладення штрафу, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2010 року № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі, також Порядок).
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з абзацом 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзацу 8 пункту 201.10. статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Водночас абзацами 10 та 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246.
Відповідно до пункту 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
Відповідно до пункту 11 Порядку, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Судом встановлено, що податкова накладна від 28.02.2017 року №18, зареєстравано в ЄРПН 06.04.2017 час 1:42. Однак, у зв'язку із тим, що така реєстрації відбулася помилково, позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.02.2017 року за №6 до податкової накладної від 28.02.2017 року №18, реєстрація якого в ЄРПН 18.04.2017 року, час 4:30.
Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відсутність проведення господарської операції згідно з податковою накладною від 07.10.2016 №16 підтверджується виписками з бухгалтерського обліку по рахунку 361, розрахунками з вітчизняними покупцями за жовтень-листопад 2016 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2016 року.
В свою чергу, відповідачем доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №18 від 28.02.2017 року не надано.
Отже, оскільки податкова накладна №18 від 28.02.2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності застосування штрафу до Товариства за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.
Таким чином, судами попередніх інстанцій, на основі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція висвітлена в інформаційному листі Вищого адміністративний суд України від 24.10.2013 № 1486/12/13-13, зокрема яким зазначено, що у свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до позиції Державної фіскальної служби України, викладеної в листі від 03.02.2015 року № 2208/6/99-99-19-03-02-15, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в ЄРПН платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (далі Порядок № 966).
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Таким чином, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації.
Враховуючи, що податкова накладна №18 від 28.02.2017 року була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних помилково, факт помилкової реєстрації прийнятий контролюючим органом, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, на думку суду, застосування штрафу за порушення строку подання цієї декларації є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2019 року №809/1420/17.
Згідно з абзацом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись принципом законності, закріпленого в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує на те, що виражена властивість "закону" протистояти сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин є гарантією правомірності застосування державою можливого примусу і може у повному обсязі існувати тільки за умови забезпечення його неухильного виконання, в першу чергу і без виключення, суб'єктами владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведені відповідачем доводи на підтвердження правомірності в частині прийнятого податкового повідомлення-рішення здебільшого носять формальний характер, а тому не можуть вважатися належними та допустимими для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2019 року №0207261206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 886275,36грн, а саме: у розмірі 20% на суму 354510,14грн за податкової накладною №18 від 28.02.2017 року; у розмірі 30% на суму 531765,22грн за розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 року до податкової накладної №18 від 28.02.2017 року.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» (код ЄДРПОУ 3120242) здійснені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13294,13грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій