ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2020 року м. Київ № 640/1348/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо невнесення порушень, що зазначені у частині другій статті 14 Закону 2119-VIII, до переліку питань проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі акта, що затверджений сумісним наказом Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 №18/14;
- зобов'язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повторно розглянути заяву позивача від 03.10.2019 з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Позовні вимоги мотивовані тим, що бездіяльність відповідача щодо не доповнення за заявою позивача переліку питань проведення заходу державного нагляду (контролю) не ґрунтується на законі, є протиправною чим порушує право позивача гарантоване статтею 15 Закону України "Про звернення громадян", щодо об'єктивного розгляду заяви та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
Відповідачем подано відзив, у якому представник просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листами від 12.08.2019 №3631-06/33359-09, від 24.09.2019 №3631-06/39194-09, від 02.11.2019 №3631-06/45384-09 у межах строків та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" надано відповіді на звернення позивача у повному обсязі та по суті поставлених питань.
За допомогу сервісу "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив. Оскільки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 27.01.2020 судом відповідно до частини третьої статті 263 КАС України встановлено подання лише відзиву відповідачем, відповідь на відзив подана позивачем судом до уваги не береться.
Розглянувши підстави позову та заперечень, дослідивши письмові докази, суд установив.
Як убачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з листом від 03.10.2019, в якому просив:
- розглянути заяву по суті порушених питань щодо захисту прав споживачів, не відволікаючись на питання метрологічного нагляду;
- доповнити перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі акта, що затверджений сумісним наказом Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 № 18/14 (чи буде затверджений новим Наказом "Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів") - порушеннями, що перелічені у частині другій статті 14 Закону 2119-VІІІ.
Листом від 02.11.2019 №3631-06/45384-09 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило позивача, що внесення питань, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у формі "Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів", затверджену наказом Мінекономрозвитку, Мінагрополітики від 11.01.2018 №18/14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 №142/31594, є можливим після узгодження Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" з Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V та визначення повноважень Держпродспоживслужби, як органу контролю у цій сфері. Водночас Мінекономіки підготовлено проект "Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатом проведення планової (позапланової) перевірки з методологічного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері законодавчо врегульованої метрології", що розміщений на веб-сайті Мінекономіки в розділі "Обговорення проектів документів".
Відповідачем також повідомлено, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства", яким передбачено створення центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме реалізацію державної політики з контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Листом від 11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому просив:
- розглянути заяву по суті порушених питань щодо захисту прав споживачів, не відволікаючись на питання метрологічного нагляду чи інші сторонні питання;
- доповнити перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі акта, що затверджений сумісним наказом Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 №18/14 (чи буде затверджений новим Наказом "Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів") - порушеннями, що перелічені у частині другій статті 14 Закону 2119-VІІІ.
Листом від 13.12.2019 №3631-06/53687-09 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило позивача, що відповіді на аналогічні питання заявнику було надіслано листами від 12.08.2019 №3631-06/33359-09, від 24.09.2019 №3631-06/39194-09, від 02.11.2019 №3631-06/45384-09. Також відповідач зазначив, що "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" не визначає Держпродспоживслужбу органом контролю у сфері комерційного обліку комунальних послуг, у зв'язку з чим Держпродспоживслужба не має підстав проводити перевірки, тому внесення в уніфіковану форму акта у сфері захисту прав споживачів питання щодо переліку порушень законодавства у сфері комерційного та розподільного обліку комунальних послуг, визначених статтею 14 Закону України про комерційний облік, є недоцільним.
Позивач вважає, що відповідачем не розглянуто звернення по суті, не внесено порушень, що зазначені у частині другій статті 14 Закону 2119-VIII, до переліку питань проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі акта, що затверджений сумісним наказом Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 №18/14, чим порушено права позивача гарантовані Законом України "Про звернення громадян".
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Як убачається з позовної заяви, позивач зазначає, що оскільки відповідачем не доповнено за його заявою перелік питань проведення заходу державного нагляду (контролю), відповідачем порушено права позивача гарантовані статтею 15 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина третя). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина четверта).
Як убачається зі змісту листа від 02.11.2019 №3631-06/45384-09 позивачу відмовлено у задоволенні заяви щодо доповнення переліку питань у формі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, затвердженого наказом Мінекономрозвитку та Мінагрополітики від 11.01.2018 №18/14, на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V та Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 №2119-VIII.
Лист від 02.11.2019 №3631-06/45384-09 підписаний заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як убачається з матеріалів справи звернення позивача від 03.10.2019 розглянуто відповідачем та надано відповідь листом від 02.11.2019, тобто в межах місячного строку.
На думку суду, незгода позивача з рішенням відповідача не є свідченням необ'єктивності розгляду заяви (звернення). У даному випадку позивач не погоджується з правовою позицією відповідача щодо переліку питань, які мають бути передбачені в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до наказу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29.01.2020 Київ №94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2020 за №185/34468 "Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів" до питань щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства віднесено, зокрема, в житлово-комунальній сфері питання дотримання відповідними суб'єктами вимог, передбачені:
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII стосовно прав і обов'язки виконавців комунальних послуг та управителів (стаття 8), загальні вимоги до надання житлово-комунальних послуг (стаття 16), послуги з управління багатоквартирним будинком (стаття 18);
"Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630;
"Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145;
"Порядком здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №482;
"Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712;
"Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" за порушення вимог цього Закону на суб'єктів господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також на інших осіб, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, накладається штраф у таких розмірах: 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання рахунка на оплату відповідної комунальної послуги, сформованого з порушенням вимог цього Закону (пункт 1); 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі створення перешкод для доступу споживача або його представника до облікової інформації або для ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води (пункт 2); 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог цього Закону або методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (пункт 3); 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води (пункт 4).
За змістом статті 2 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" цей Закон регулює відносини щодо: комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (комунальні послуги) (пункт 1); розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг (пункт 2); встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку / приладів - розподілювачів теплової енергії (пункт 3); формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг (пункт 4); забезпечення споживачів обліковою інформацією (пункт 5).
Отже, формою акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів не передбачено встановлення порушень, визначених частиною другою статті 14 та Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Разом з тим, наведене не є підставою для висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не внесення до форми акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів порушень, передбачених частиною другої статті 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" під час розгляду звернення позивача.
Як уже зазначалось, відповідач дійшов висновку про недоцільність внесення у форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів вимог, які передбачені статті 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". На думку суду, наведене відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Крім того, позивачем не обґрунтовано порушеного права як споживачем комунальних послуг внаслідок відсутності в формі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів порушень, передбачених частиною четвертою статті 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", що мали б встановлюватись під час перевірки.
З огляду на встановлені обставини, оскільки Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заява ОСОБА_1 від 03.10.2019 розглянута в строки встановлені Законом України "Про звернення громадян" та надано обґрунтовану відповідь, не підлягають задоволенню вимоги про потворний розгляд звернення. При цьому суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача стосовно невнесення порушень, визначених у частині другій статті 14 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" до переліку питань з проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі акта, що затверджений сумісним наказом Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.01.2018 №18/14. Станом на час судового розгляду справи наказ від 11.01.2018 №18/14 утратив чинність (з 03.03.2020).
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) згідно з пенсійним посвідченням від 01.11.2016 №25946116933 (інвалід ІІ групи).
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.А. Донець