05 травня 2020 року Справа № 160/4071/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, -
13 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни від 06 квітня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 25 лютого 2020 року Приватний виконавець Приходько А.А. Виконавчого округу Дніпропетровської області винесла постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 201/12569/16-ц, виданого 28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про витребування із ОСОБА_1 володіння автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язання позиваа передати цей автомобіль ОСОБА_2 . Про відкриття даного виконавчого провадження позивач дізналась лише 12.03.2020 року від Приватного виконавця Приходько А.А., яка прибула за місцем її мешкання для складання Акту про невиконання позивачем рішення суду. Оскільки позивач такої постанови не отримувала до вказаної дати, то остання потребувала від неї надати цю постанову. Після ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження, 17 березня 2020 року представник позивача - Ульяненко А.А. подав на ім'я Приватного виконавця Приходько А.А. звернення про те, що позивач не відмовляється щодо добровільного виконання рішення суду, однак враховуючи, що на теперішній час автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску державний номер НОМЕР_3 знаходиться у її сина - ОСОБА_3 , то виконати рішення суду надається не можливим, а тому позивач просила врахувати це і відстрочити виконання рішення суду до повернення її сином означеного автомобіля. Також позивач стверджує, що на даний час її син, ОСОБА_3 , у зв'язку з розширенням епідемії коронавірусу "COVID-19" та встановленими карантином обмеженнями, ще не повернувся із відрядження із західної України, а тому остання не має можливості передати автомобіль стягувачу ОСОБА_2 08.04.2020 року позивач отримала постанову Приватного виконавця Приходько А.А., винесену 06.04.2020 року про накладення на останню штрафу у розмірі 1700 гривень за неналежне невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська без поважних причин та встановила останній новий термін на виконання цього рішення суду, а саме до 22.04.2020 року. У цій постанові Приватний виконавець Приходько А.А. зазначила, що оскільки позивач та її представник Ульяненко А . А. не прибули 03.04.2020 року до неї на визначений нею час (11 годин 30 хвилин), поважності причин невиконання рішення суду не надали, а представник стягувача прибув та повідомив, що рішення суду останньою не виконано, то приватний виконавець накладає на позивача штраф у розмірі 1700 гривень. Отже, спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає до скасування.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 року зазначена вище справа розподілена та 14.04.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали
У встановлений ухвалою суду від 17.04.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Також, суд вважає за необхідне залучити ОСОБА_5 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки прийняття рішення у справі може вплинути на права та інтереси останнього.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" - сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до частини 2 ст. 49 КАСУ треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З матеріалів справи убачається, що 28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №201/12569/19 про витребування із володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5 , та зобов'язати її передати цей автомобіль ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 ).
06.04.2020 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альоною Анатоліївною у відповідності до вимог ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» по ВП №61393107 з примусового виконання виконавчого листа №201/12569/19 від 28.03.2018 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Враховуючи викладене, та те, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки стягувача по виконавчому провадженню ВП №61393107 ОСОБА_2 - суд вважає за необхідне залучити останнього до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст.77 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Враховуючи вище наведене, суд вважає за необхідне витребувати від Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію виконавчого провадження №61393107.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 14 травня 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Зобов'язати Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни подати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію виконавчого провадження №61393107.
Зобов'язати ОСОБА_1 подати до суду докази щодо перебування ОСОБА_3 із зазначенням періодів у відрядженні на Західній Україні.
Вказані витребувані письмові докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 14 травня 2020 року.
Суд попереджає Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альону Анатоліївну та ОСОБА_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, третім особам разом із ухвалою надіслати копію позовної заяви.
ОСОБА_2 (третя особа) має право подати, з дотриманням вимог ч.ч. 2 - 4 ст. 162 КАС України, пояснення щодо позову (п. 10. ч. 9. ст. 171 КАС України) - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення третій особі ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня його отримання.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник