17 лютого 2020 року Справа № 160/11895/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у м.Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправною відповіді, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з позовними вимогами, з врахуванням уточненої заяви від 21.12.2019р. про : - визнання безпідставною, незаконною та протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019р. № Ф-1379-52/04-63 Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 18 276,72 грн. та скасувати її; - визнати відповідь Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2019р. № 92195/10/04-36-52-60 при розгляді скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019р. незаконною, необґрунтованою, та безпідставною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 2 04.02.2019 року була сформована вимога № Ф-1379-52/04-63 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 18 276,72 грн. Позивач не погоджується з вказаною вимогою, оскільки вона надіслана позивачу не за його адресою, а саме: АДРЕСА_1 Ї. З червня 2014 року по червень 2015 року проходив військову службу за призовом в Збройних Силах України. В березні 2017 року знову був призваний на військову службу та одразу вибув до зони АТО для виконання завдань за призначенням де проходить її по теперішній час. Рішенням від 02.07.2019 року №17/6/3 Ради адвокатів Дніпропетровської області зупинено право на заняття адвокатською діяльності позивачем з 18.05.2017 року на підставі його заяви. Тобто, адвокатською діяльністю позивач не міг займатися та не займається по теперішній час. У зв'язку з тим, що вимога належним чином не була вручена позивачу то останній 07.08.2019 року звернувся до відповідача - 2 зі скаргою про поновлення строків оскарження даної вимоги та прийняття скарги до свого розгляду, але 09.09.2019 року позивачем була отримана відповідь від 08.08.2019 року №92195/10/04-36-52-60. Але рішенням ДПС України від 30.10.2019 року №7648/6/99-00-08-06-01 скаргу позивача було залишено без розгляду з рекомендацією вирішення цього питання в судовому порядку. За таких обставин позивач вважає, що винесена податковим органом вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з вищевикладених підстав.
Ухвалою суду від 02.12.2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам встановленим статтями 161 КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 12.12.2019 року на адресу суду надійшла заява з додатками від позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі №160/11895/19 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець. За даними інформаційної бази Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивач значиться за адресую: АДРЕСА_2 . На дату формування оскаржуваної вимоги не перебував в стані припинення підприємницької діяльності. Податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, тому повинен був сплачувати враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01.01.2017 року, що стосується платників податків які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітньому році або окремому місяці звітного року суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Також відповідач зазначає, що положення пункту 9-2 частини 2 розділу VIII «Прикінцеві перехідні положення» Закону №2464 не містять норми щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, прийнятих на військову службу за контрактом. Соборним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області рекомендованим поштовим листом була направлена позивачу вимога № Ф-1379-52/04-63 від 04.02.2019 року, однак даний лист на адресу податкового органу повернувся по закінченню терміну зберігання, а тому вимога вважається належним чином надісланою (врученою) та вважається узгодженою. За таких обставин відповідач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Також, 29.01.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якому останній вказав на те, що відповідачем не спростовано позовні вимоги, не підтверджено законності своїх дій та рішення, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, чинне законодавство судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську) та відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI є платником єдиного внеску.
Відповідно до Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 07.03.2013р. № 308, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 АДРЕСА_3 узятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Згідно Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.06.2017р. № 2196 ОСОБА_1 дійсно в період з 03.04.2017р. по 17.05.2017р., та з 24.05.2017р. по 30.05.2017р. безпосередню брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей.
Відповідно до Довідки від 11.06.2019р. № 4332 військового комісара Дніпропетровського обласного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , з 09.03.2017р. перебуває на військовій службі та проходить військову службу в Дніпропетровському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки по теперішній час.
Згідно Довідки від 13.11.2019р. ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом в особливий період 27.02.2017р. та перебуває на військовій службі у Збройних Силах України по теперішній час.
ОСОБА_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , є учасником бойових дій.
Рішенням від 02.07.2019 року №117/6/3 Ради адвокатів Дніпропетровської області вирішено визнати, що право на заняття адвокатською діяльності ОСОБА_1 мало бути зупинене з 18.05.2017 року на підставі його заяви. Внести до ЄРАУ відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката Іванова Р.О. з 18.05.2017року на підставі заяви.
Станом на 31.01.2019 року згідно даних інформаційної системи контролюючого органу за ОСОБА_1 наявна в ІКП заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 18 276,72 грн., яка складається:
- заборгованість за 2017 рік - 8 448 грн. (704 грн.*12 місяців);
- заборгованість за 2018 рік - 9 828,72 грн. (819,06 грн.*12 місяців)
- заборгованість за I та II квартали 2019 року - 5 508,36 грн. (918,06 грн.*6 місяців).
04.02.2019 року податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1379-52/04-63, ОСОБА_1 зі сплаті єдиного внеску відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 18 276,72 грн., місце проживання платника : АДРЕСА_4 .
Вказана вимога Соборним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направлена на ім'я ОСОБА_1 , на адресу АДРЕСА_4 , на адресу податкового органу повернувся конверт з відмітною «за закінченням терміну зберігання».
На звернення позивача від 31.07.2019р. № ІВ-9549122 до ГУ ДФС в Дніпропетровській області, останній листом від 08.08.2019р. № 92195/10/04-36-52-60 повідомив що станом на 31.07.2019р. в ІКП платника обліковується заборгованість в сумі 23785,08 грн., що розрахована в автоматичному режимі. Платники єдиного внеску, прийняті на військову службу за контрактом не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Рекомендованим поштовим листом сформована вимога була направлена на адресу позивача, рекомендований лист повернувся на адресу відправника «за закінченням терміну зберігання», відповідно вона вважається належним чином врученою. Враховуючи зазначене відсутні підстави для списання недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно із ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені п.5 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.
Таким чином, до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої роботи. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської прибуткової діяльності та факту зайнятості особи.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до ст. 13 Закону № 5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Пунктом 1 частини 1 ст. 31 Закону № 5076-VI визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п.1 ч. 3 ст. 31 Закону № 5076-VI).
Положеннями ст. 32 Закону № 5076-VI визначено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, зі змісту ч. 5 та 6 ст. 31 Закону № 5076-VI вбачається, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк.
Поряд з цим, 08.06.2014 року набрав чинності Закон України від 20.05.2014 року №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі - Закон №1275-VII), яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-2, відповідно до якого під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації).
Законом №1275-VII встановлено, що цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.014 №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
За змістом наведених норм звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску - фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську) (визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби.
При цьому, для настання передбачуваних наслідків, а саме: звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначальним є те, що особа призвана на військову службу під час мобілізації або ж залучена до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, при цьому не є роботодавцем.
Вказані норми кореспондуються з вимогами п.7 розділу ІУ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої Наказом міністерства фінансів України від 20.04.2015р. № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018р. № 469), протягом особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на весь період незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції платники, визначені підпунктами 3, 4, якщо вони не є роботодавцями, та підпунктом 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, звільняються від виконання своїх обов'язків: у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу,- з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).
За приписами частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають заборгованість, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимоги про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Абзацем 6 п.4 глави УІ Інструкції № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Так як встановлено судом згідно рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області №117/6/3 від 02.07.2017р., з 18.05.2017 року право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено.
Отже, судом встановлено, що з 18.05.2017 року позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього, як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.
Таким чином, оскільки позивач з 18.05.2017 не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, суд приходить до висновку про відсутність у нього обов'язку сплати єдиного внеску, як самозайнятої особи, незалежна професійна діяльність якої є зупиненою.
При прийнятті рішення в цій частині, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, судом враховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені в постановах від 05.11.2018 по справі №820/1538/17 та від 30.01.2019 в справі №815/4128/16.
Крім того судом враховано, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом в особливий період 27.02.2017р., безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , є учасником бойових дій, та перебуває на військовій службі у Збройних Силах України по теперішній час.
При цьому за змістом наведених вище норм звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску - фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську) (визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби.
Також суд звертає увагу що відповідно до Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 07.03.2013р. № 308, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 АДРЕСА_3 узятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі, вказана адреса відповідає адресі реєстрації позивача згідно паспорта останнього.
Отже, останньою податковою адресою вважається саме та адреса, яка міститься у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску, відповідно до пункту 1 статті 45 Податкового кодексу України.
Проте оскаржувана вимога направлена на ім'я ОСОБА_1 , на адресу АДРЕСА_4 , що не відповідає податковій адресі позивача.
Таким чином направлення відповідачем оскаржуваної вимоги на вказану адресу, не може вважатись належним чином врученням та узгодженням останньої, в розумінні вимог ст.42 Податкового Кодексу України, що в свою чергу також підтверджує доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені обставини суд доходить висновку, що Соборним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, та ГУ ДФС у Дніпропетровській області як суб'єктами владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, жодних доказів того, що позивач протягом 2017-2018 років здійснював адвокатську діяльність та отримував дохід від такої діяльності, надано не було, відповідно не доведено наявності підстав для нарахування та сплати позивачем єдиного внеску, а тому відсутні підстави вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року № Ф-1379-52/04-63 вважати законною, у зв'язку з чим вона визнається протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання відповіді Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2019р. № 92195/10/04-36-52-60 при розгляді скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019р. незаконною, то з огляду на те що вона ґрунтується на доводах відповідача з помилковим тлумаченням чинного законодавства, яким вже надана оцінка судом, то остання також є протиправною.
За таких підстав суд вважає, що оскаржена податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року № Ф-1379-52/04-63, на суму 18 276,72 грн. та оскаржувана відповідь Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2019р. № 92195/10/04-36-52-60 при розгляді скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019р. є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 242-246, 247, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправною відповіді, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.02.2019 року № Ф-1379-52/04-63.
Визнати протиправною відповідь Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2019р. № 92195/10/04-36-52-60 при розгляді скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019р.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова