Справа №295/12676/18
Категорія 4
1-кп/295/57/19
04.05.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12018060020002702 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, з середньою освітою, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє: 18.12.1998 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 94, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, 42 КК України до 10 років позбавлення волі; 07.07.2009 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі,
за ч. 1 ст. 121 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_9
02.07.2018 року приблизно з 18 по 19 годину, ОСОБА_4 , перебував в сквері, що на перехресті вулиці Лятошинського та Небесної Сотні в м. Житомирі, разом із ОСОБА_8 .
В цей день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_10 , взяв колюче-ріжучий предмет, а саме пилочку для нігтів, після чого підійшов до ОСОБА_11 , яка знаходилась поряд з ним, та наніс їй два удари вказаним предметом в область грудної клітки зліва. В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, продовжив наносити потерпілій ОСОБА_11 хаотичні удари по обличчю, кінцівкам та тулубу.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , заподіяно тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_8 у вигляді множинних ран обличчя, тулуба та кінцівок, проникаючої рани плевральної порожнини з пошкодженням перикарду (біля серцевої сорочки), що ускладнилися лівобічним гемотораксом, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечні для життя в момент заподіяння.
У судовому засіданні обвинувачений показав, що щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Данний злочин вчинив у місці за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Однак злочин вчинив пилочкою для нігтів приблизно з 18 години до 18 години 45 хв. 02.07.2018 року, після чого пішов додому, залишивши потерпілу одну. В судовому засіданні вибачився перед потерпілою. Просив надати йому іспитовий строк.
Потерпіла показала, що обвинувачений був її хорошим знайомим. Влітку 02 липня якого року не памятає ввечері приблизно з 18 по 19 годину перебувала з обвинуваченим у сквері на лавці на перехресті вул. Лятошинського та Н. Сотні у м. Житомирі. Розпивали спиртне. Після того, як вона сказала ОСОБА_4 що він викрив її телефон, перебуваючи у неї вдома, останній почав наносити їй удари пилочкою: 2 удари в область грудної клітки зліва, інші 14 ударів по обличчю, кінцівкам і тулубу. Потім вона прийшла додому. Співмешканець ОСОБА_12 викликав швидку допомогу. Після того, як приїхали лікарі до неї, то вона в ліфті втратила свідомість та прийшла до свідомості в реанімації. Обвинувачений їй не копійки не відшкодував, не просив вибачення не дивлячись на те, що вони після вчинення ним злочину неодноразово бачились. Не пробачає обвинуваченого, який є брехливим. Вона розраховувала на кошти, які обіців обвинувачений надати їй, щоб вона 2-й раз пролікуватися у лікарні, оскільки це їй потрібно. Однак, зазначеного лікування не отримала через відсутність у неї коштів та не надання коштів ОСОБА_4 . Просила у останнього 15 000 грн. 12800 грн. витрат обійшлося лікування в лікарні. Обвинувачений наносив удари по обличчю пилочкою. Вважає, що обвинуваченого слід покарати так, як він того заслуговує. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винність обвинуваченого у вчиненні злочину доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. При цьому враховує покази обвинуваченого та потерпілої, щодо часу скоєння злочину та предмету, яким завдано тілесні ушкодження останній.
Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого відсутні. Суд не визнає, того що останній щиро кається, враховуючи поведінку обвинуваченого під час досудового та судового розгляду справи, ставлення останнього до потерпілої, у якої вибачення попросив тільки під час судового розгляду, не дивлячись на те, що перед цим неодноразово бачився з потерпілою, обіцяв відшкодувати завдану їй шкоду та навідь частково не відшкодував шкоду не дивлячись на те, що неофіційно працював вантажником на ринку,заробляючи кошти тривалий час. Попросив вибачення лише тоді, коли судова справа підходила до винесення вироку, що вказує на то, що обвинувачений бажає уникнути суворості покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів.
Суд також враховує і те, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до умисних тяжких злочинів, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, характеризується посередньо за місцем проживання, раніше судимий, більше року ухилявся від явки до суду, перебував у розшуку, після того як суд надав йому можливість відшкодувати завдану шкоду потерпілій на його прохання, змінивши запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, але останній не виправдав довіру суду, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов потерпілою не заявлено.
Долю речових доказів по справі слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою та зарахувати строк попереднього ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 349, 370 - 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років позбавлення волі.
Початок строку покарання рахувати з моменту затримання - 03.07.2018 року.
На підставі ст. 72 ч.5 КК України в строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 03.07.2018 року по 24.01.2019 року та з 25.03.2020 року до часу набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід до набрання вироком законої сили залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази:
- кеди чорного кольору з білими шнурками та підошвою; ліфчик світлого кольору з видимими плямами бурого кольору, джинси сірого кольору з прорізами на колінах в плямами бурого кольору, куртку джинсову синього кольору з плямами бурого кольору, кофту сірого кольору жіночу з плямами бурого кольору, чоловічу куртку, джинсові брюки, кросівки з слідами бурого кольору, вилучені зрізи нігтьових пластин та змиви з рук ОСОБА_8 , змиви з рук ОСОБА_12 - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя: ОСОБА_1