Подільський районний суд міста Києва
Провадження № 1-кс/758/991/20
Справа № 758/1602/20
22 квітня 2020 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що «У провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100070004254 від 02.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.
Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснює Київська місцева прокуратура № 7 м. Києва.
Вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі повідомлення начальника Департаменту контррозвідки служби безпеки України, що щодо протиправної діяльності окремих осіб до функціонування механізму незаконного оформлення громадянам України паспортних та інших правовстановлюючих документів країн ЄС, зокрема Республіки Румунія, які в т.ч. дають змогу перетинати державний кордон України.
Відповідно до отриманих даних, протиправна діяльність вказаних осіб полягає у використанні заздалегідь підроблених документів (архівних довідок, свідоцтва про народження, витягів з державного реєстру актів цивільного стану тощо) з метою формування фіктивних підстав т.зв. «румунського територіального походження» за яких встановлюється спорідненість із особами, які проживали в окремих районах прикордонних з Румунією областей, що в подальшому стали територією України.
Після виготовлення зазначених підстав щодо т.зв. «румунського територіального походження» формуються матеріали особових справ заявників, які в подальшому за сприяння інших невстановлених осіб подаються до уповноважених органів Румунії для здійснення перевірочних заходів та прийняття рішення про наявність/відсутність підстав належності особи до громадянства зазначеної країни.
Встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженець Луганської області, м. Стаханов), який від імені ФОН « ОСОБА_4 » (номер запису: 20710000000020974 від 18.07.2016, ) відповідності до реєстру юридичних осіб займається послугами з перевезення юридична адреса: АДРЕСА_1 ).
За отриманими даними співучасником ОСОБА_4 у вказаній протиправній діяльності виступає громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , користується автомобілем марки Chevrole Lacetti ДНЗ АА03951К), який відповідає за пошук та «обробку» клієнтів.
05.02.2020 року в період часу з 07:20 по 08:02 на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук в результаті якого в квартирі, в дитячій кімнаті ОСОБА_5 дістав з комоду та видав три печатки підпису «факсимільє» та печатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 - пакет №4412687. На столі принтер Canon №К10470 н; якому друкувались витяги з дротом - пакет №0436867. Ноутбук га столі DEI1 №DFHVZDZ з зарядним пристроєм. На ноутбуці знаходяться бланки витягів акт; цивільного стану - пакет №0436868. Телефон HUAWEI ітеі: НОМЕР_1 сім картою НОМЕР_2 - пакет 315071. Телефон MEIZU ітеі: НОМЕР_3 сім картою НОМЕР_4 - пакет НОМЕР_5 .
Вилучені речі, є речовими доказами у кримінальному провадженні т можуть містить в собі інформацію щодо обставин вчинення злочину.
Вказані речові докази потребують додаткового огляду та експертного дослідження, що є підставою для його арешту та подальшого збереження : матеріалах кримінального провадження, або спеціальних обладнаних приміщеннях для зберігання, після проведення експертиз та відповідних досліджень.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, д скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуженні розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальні конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осі( конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майні Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодженні псування, знищення, перетворення, відчуження. Такі підстави існують.
Крім того, вони відповідають критеріям, вказаним у ст. 167 КПК України, саме ч. 1, оскільки були, використані як засоби вчинення кримінальне правопорушення та зберегли в собі інформацію необхідну для об'єктивного і повного розслідування кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий просить розглянути клопотання та винести ухвалу про арешт майна, вилученого 05.02.2020 на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання ОСОБА_5 , з; адресою: АДРЕСА_2 а саме:
- три печатки підпису «факсимільє» та печатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; принтер Сапої №К10470; Ноутбук DEIL №DFHVZDZ з зарядним пристроєм; телеефон HUAWE ітеі: НОМЕР_1 з сім картою НОМЕР_2 ; Телефон MEIZU ітеі НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 ».
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100070004254 від 02.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.
Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснює Київська місцева прокуратура № 7 м. Києва.
Відповідно до ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представник.
Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У порушення зазначених вимог закону у клопотанні не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, третіми особами таким майном.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 98, 168, 171, 172, 309 КПК України, -
Повернути прокурору для усунення недоліків клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , про арешт майна.
Встановити прокурору строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1