Справа №:755/3756/20
Провадження №: 1-кс/755/2129/20
"04" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №12020100040001771 від 05.03.2020 року, -
Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою, в якій просить зобов?язати слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення негласних /розшукових/ слідчих дій, а саме: зняття інформації транспаортних телекомунікаційних мереж за період з 26.02.2020 року до теперішнього часу з номерів телефонів указаних у клопотанні представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 від 30.03.2020 року.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з?явилися, представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 скаргу просив задовольнити у його відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено у ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне /ч.1 ч.3 ст.110 КПК України/.
Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст.94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Із положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів скарги, Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040001771 від 05.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
30.03.2020 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві з клопотанням про проведення негласних слідчих /розшукових/ дій зняття інформації транспаортних телекомунікаційних мереж за період з 26.02.2020 року до теперішнього часу.
02.04.2020 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 виніс постанову про відмову задоволенні клопотання захисника у кримінальному провадженні №12020100040001771 від 05.03.2020 року.
Разом із тим 04.03.2020 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин колишній чоловік ОСОБА_6 забрав їх спільну малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на зв?язок не виходить та до теперішнього часу їх місцезнаходження ОСОБА_3 невідомо.
За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню.
Керуючись ст. ст. 3, 9, 18, 26, 40, 220, 243, 244, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №12020100040001771 від 05.03.2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 , про відмову у задоволенні клопотання захисника у кримінальному провадженні від 02.04.2020 року.
Зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 провести слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя