Справа №752/21156/18
Провадження № 2/752/2692/19
Іменем України
25.09.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, пов'язаної з виплатою страхового відшкодування,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, пов'язаної з виплатою страхового відшкодування в розмірі 190100,40 гривень та судових витрат у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2016 р. між ПрАТ «ІНГО Україна» та власником автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_1 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №670525864.16.
19.12.2016 р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ», під керуванням ОСОБА_2 .
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_1 , що встановлено постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 01.02.2017р.
Позивач посилається на те, що за зверненням власника пошкодженого транспортного засобу на виконання умов Договору страхування, ПрАТ «СК «ІНГО Україна» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 190100,40 гривень.
Позивач на підставі положень ст.ст.993, 1187 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» просить стягнути з відповідача шкоду, пов'язану з виплатою страхового відшкодування .
25.01.2019 р. Голосіївським районним судом м.Києва відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.04.2016 р. між ПрАТ «ІНГО Україна» та власником автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_1 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №670525864.16.
19.12.2016 р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ», під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 01.02.2017 р. ОСОБА_1 , визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Власник пошкодженого транспортного засобу «Тайота» д.н. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «ІНГО Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі страхового акту №147153 від 21.12.2016 р., №148030 від 23.01.2017 р. та рахунку ТОВ «ВІДІ Автострада» № 0054300 від 21.12.2016 р., № 0001984 від 20.01.2017 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 190100,40 гривні, що підтверджується платіжним дорученням № 225 від 05.01.2017, № 890 від 24.01.2017 р.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Як закріплено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
Матеріали справи не містять доказів, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 була застрахована.
Як встановлено судом, 27.03.2017 р. позивач в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, пов'язаних із сплатою страхового відшкодування.
Оскільки на момент розгляду справи з боку відповідача суду не надано доказів щодо виконання вимог позивача та відшкодуваня збитків, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.12, 13, 183, 229, 265, 273, 274-279, 282 ЦПК України, суд
позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, пов'язаної з виплатою страхового відшкодування задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (м.Київ, вул..Бульварно-Кудрявська, 33. ЄДРПОУ 16285602) шкоду, пов'язану з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 190100 гривень, судовий збір в розмірі 2852 гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.
Якщо в судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: