Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9805/19
заочне
29 квітня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 3198 грн.18 коп. та судовий збір в сумі 1921 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».
Згідно із пунктом 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання, та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до пункту 1.2.15. Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Згідно із пунктом 3.2.13 Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Відповідно до ст. 4 Закону «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Пункт 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачає, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно із пунктом 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається, шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 споживачем є будь - яка фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням: http://energozbut.ck.ua.
Відповідно до п.3.2.13 Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Споживачі, які до 31.12.2018 року не подали позивачу заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (заява - приєднання надсилалась споживачам оператором системи розподілу (на території Черкаської області ліцензованим оператором системи розподілу є ПАТ «Черкасиобленерго») вважаються такими, що уклали договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги).
02 січня 2019 року позивачем за об'єктом побутового споживача - відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно показників обліку електричної енергії відповідачем спожито за січень 2019 року - жовтень 2019 року - 2257кВт/год електроенергії на загальну суму 3198,18 грн. з ПДВ.
Використовуючи електроенергію відповідачі, як споживачі, не виконують свого обов'язку щодо плати за її використання.
На виконання умов пункту 7.2 Договору позивачем було надіслано відповідачу платіжний документ для погашення заборгованості за використану електричну енергію, шляхом поміщення його до поштової скриньки за об'єктом побутового споживача - відповідача.
Оскільки докази, що підтверджують отримання його відповідачами у позивача відсутні, заборгованість за спожиту електричну енергію не сплачено, 16 вересня 2019 року було повторно надіслано рахунок за спожиту електроенергію в сумі 3198,18 грн.
Відповідно до п.4.12 Правил боржник повинен сплатити рахунок протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення періоду, тобто до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактичну спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Положеннями пункту 5.5.5. Правил встановлено обов'язок споживача електричної енергії сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Станом на момент подачі позову до суду відповідачі не сплатили позивачу заборгованість, чим порушили свої зобов'язання по оплаті послуг з постачання електричної енергії.
Тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 3198,18грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
В судове засідання позивач не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. У позовній заяві зазначено про те, що у разі неявки в судове засідання представника, розгляд справи слід здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили, відзив не подали.
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачів, повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин і не подали відзиву проти позову.
Враховуючи думку позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що згідно із Переліком постачальників універсальних послуг на закріпленій території, який є додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1268 від 26.10.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій універсальної послуги на закріпленій території» ТОВ «Черкасиенергозбут» Черкаська область є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області (а.с. 16).
Відповідно до розрахунків нарахувань по активній електроенергії абоненту ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку №: НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 нараховано 3198 грн. 18 коп. за спожиту електроенергію (а.с. 11).
Згідно із даними інформаційної довідки з Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 02.10.2019 № 20919-01-10 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.05.1993 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21.08.2009 по теперішній час.
Між тим, 27.02.2020 судом здійснено запит щодо з'ясування місця реєстрації ОСОБА_1 , на що 12.03.2020 отримано відповідь з Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради за вх.. № 7887/20, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 12.12.2007 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто на її ім'я відкрито лише особовий рахунок. Крім того, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.03.2020 №205232907, одноосібним власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Правовідносини між співвласниками майна як суб'єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов'язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст. 5 цього ЗУ. Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За нормами статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно із п.2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умов надання рахунку постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із пунктом 1.2.8. Правил, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно із п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням: http://energozbut.ck.ua/pob.html.
Споживачі, які до 31.12.2018 року не подали позивачу заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (заява - приєднання надсилалась споживачам оператором системи розподілу (на території Черкаської області ліцензованим оператором системи розподілу є ПАТ «Черкасиобленерго») вважаються такими, що уклали договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги).
Згідно із пунктом 3.2.13 Правил договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заперечення проти отримання комунальних послуг, доказів погашення заборгованості, або наявності спору щодо розміру заборгованості за отримані комунальні послуги на час розгляду справи відповідачі суду не надали.
Позивачем надано вірний розрахунок заборгованості за надані послуги з постачання електроенергії за показником 2257кВт/год за період з квітня по жовтень 2019 включно, що становить 3198 грн. 18 коп., які й підлягають до примусового стягнення на користь позивача (а.с.11).
Між тим, варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 має відповідати за зобов'язаннями, зокрема, і за пред'явленими позовними вимогами, як споживач наданих їй послуг з постачання електроенергії. Так, за адресою постачання електроенергії ( АДРЕСА_1 ) вона знята, а відомості про належність їй вказаного житлового будинку на праві власності відсутні. За вказаною вище адресою зареєстровані лише відповідачі ОСОБА_2 , який до того ж є власником цього нерухомого майна та ОСОБА_3 які й мають нести відповідальність за цими зобов'язаннями.
За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» підлягають до часткового задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання електроенергії, ним були надані відповідні послуги відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачами, а тому до стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає заборгованість за спожиту електричну енергію за період з квітня по жовтень 2019 року в сумі 3198 грн. 18 коп. При цьому, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4458 від 10.12.2019 року. Тож, до стягнення із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» підлягає судовий збір у розмірі 1921 грн. 00коп. в рівних частках, відповідно по 960,50 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з квітня по жовтень 2019 року у розмірі 3198 грн. 18 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст судового рішення складено 04.05.2020.
Головуючий: С. М. Позарецька