10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"07" серпня 2007 р. Справа № 10/229-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ярошовича М.Й. - директора,
ЯрошовичаО.М. - представника за довіреністю
від відповідача: Каленського О.М. - представника за довіреністю № 60/07 від 25.05.2007 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "12" березня 2007 р. у справі № 10/229-06 ( суддя Даценко М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", м. Вінниця
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця
про стягнення 7043,15 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.03.2007р. у справі №10/229-06 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до Відкритого акціонерного товариства та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 7043,15грн.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", вважаючи, що місцевим господарським судом при прийнятті допущено порушення норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи, звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає:
- позивач має право здійснювати свою діяльність лише на території с. Кирнасівка та с. Федьківка Тульчинського району та має ліцензію, дія якої поширюється саме на зазначені села;
- невірним є висновок суду першої інстанції про те, що у позивача відсутня ліцензія на транспортування природнього газу за територію населених пунктів Кирнасівка та Федьківка;
- затверджений ЖКРЕ тариф на транспортування газу для ТОВ "Газовик" застосовується саме для споживачів, до яких не відносився відповідач;
- місцевий господарський суд дійшов невірного висновку при визначенні замовником наданих послуг - відповідача;
- оскільки надані позивачем докази не відповідають встановленій формі, не можуть підтверджувати факт надання послуг ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз";
- в актах прийому-передачі газу відсутнє посилання на договір, тобто, відсутні дані, які б свідчили про надання послуг з транспортування газу;
- акти, на які посилається ТОВ "Газовик" в обгрунтування своїх позовних вимог, не є доказом надання послуг з транспортування;
- позивачем не доведено факт наявності укладеного договору на надання послуг із транспортування природного газу у жовтні 2006 року;
- суд першої інстанції неправомірно до спірних правовідносин застосував положення ст. 530 ЦК України;
- відповідач не може розраховуватись за послуги з транспортування газу, оскільки відсутній тариф , затверджений НКРЕ, стосовно надання такого виду послуг відповідачу з урахуванням спільної газотранспортної системи;
- відповідач не є замовником послуг з транспортування природного газу, оскільки, як стверджує ТОВ " Газовик ", не укладався договір з надання таких послуг.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просить скасувати оскаржуваний судовий акт місцевого господарського суду.
Представник позивача заперечив проти доводів особи, що подала апеляційну скаргу, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити без змін рішення господарського суду Вінницької області від 12.03.2007 року.
У відзиві, поданому на апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик" зазначило, що між позивачем та відповідачем мали місце правовідносини з надання позивачем відповідачеві послуг по транспортуванню газу, тобто, між газорозподільним підприємством - ТОВ " Газовик " та постачальником - ВАТ" Вінницягаз ", а тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами розраховується ліцензіатом на наступний ( плановий ) період та затверджується НКРЕ.
Стверджує також, що договір № 32/05 - юр від 12.01.2005 р., укладений між сторонами, є підтвердженням правомірності заявленої вимоги на оплату послуги за транспортування газу ТОВ " Газовик " до ВАТ " Вінницягаз ".
Заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши у повному обсязі законність та обгрунтованість прийнятого рішення судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз " не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.9 Порядку забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом, затвердженого Постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1729, однією з вимог до постачальника природного газу є обов'язковість укладання договорів про транспортування природного газу з газотранспортними підприємствами НАК " Нафтогаз України " ( на транспортування газу магістральними трубопроводами ) та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами ( газорозподільними підприємствами незалежно від форми власності ).
Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією регулювання електроенергетики України 16.04.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю " Газовик " видано ліцензію серії АА № 485656 зі строком дії з 07.04.2004 р. по 06.04.2007 р. ( а.с. 7 ).
У відповідності до п. 3.7.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України " Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності ( ліцензійних умов ) з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами " № 1263 від 30.09.1999 року, тариф на транспортування природного та нафтового газу, який розраховується ліцензіатом на наступний ( плановий ) період відповідно до методики розрахунку тарифу на транспортування природного та нафтового газу газорозподільними мережами затверджується НКРЕ.
Постановою НКРЕ від 28.09.2006 р. № 1277 " Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ТОВ " Газовик ", яка набувала чинності з 01.10.2006 року, постановлено затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю " Газовик " тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 61,68 грн. за 1000 куб.м. ( без урахування ПДВ ), а тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - у розмірі 12,84 грн. за 1000 куб.м. ( без урахування ПДВ ) ( а.с. 8 ).
У відповідності до абзацу 2 ч.1 ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки, тощо ), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Газовик " - Виконавець та Відкритим акціонерним товариством " Вінницягаз " - Замовник укладено договір № 32/05 - юр на транспортування природного газу.
Предметом зазначеної угоди ( п.1.1 ) є надання Виконавцем послуг з тарспортування природного газу та оплата зазначених послуг Замовником на умовах договору.
У відповідності до п.2.1 укладеного договору газ передається в загальному потоці переданого газу по газорозподільчій станції, обсяги якого визначаються Замовником та включаються до актів прийому - передачі природного газу окремими рядками.
Як передбачено п.4.1 договору диференційований тариф на транспортування природного газу по спільній газотранспортній системі Виконавця та Замовника визначається постановою НКРЕ.
Пунктом 11.1 . Договору передбачено термін дії Договору, а саме - до 31 грудня 2005 року, а в частині проведення розхрахунків - за послуги- до їх повного погашення.
Проте, хоча сторонами не було досягнуто згоди про продовження дії цього договору, а також не було укладено нового договору на наступний період, фактично господарська діяльність та господарсько-виробничі відносини в розумінні статті 3 Господарського кодексу України між сторонами продовжувались у 2006 році. Такий висновок підтверджується як поясненнями сторін , актом приймання-передачі природного газу від 06.11.06, так і наданою позивачем Схемою газифікації населених пунктів Тульчинського району Вінницької області.
З указаної Схеми вбачається ,що частина газотранспортної мережі , яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди з СВАТ"Птахокомбінат"Тульчинський", включена у загальну мережу і без використання цієї частини постачання газу у декілька населених пунктів району є неможливим.
Таким чином, на певній дільниці газотранспортної мережі транспортування газу здійснює тільки і виключно позивач.
Відповідно до двостороннього акту прийому - передачі природного газу від 06.11.2006 року, сторонами засвідчено факт передачі ТОВ " Газовик " у жовтні 2006 року в розподільчі газові мережі Вінницької області природного газу в кількості 95,152 тис. м. куб. ( а.с. 9 ).
Як свідчать матеріали справи та як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю " Газовик " на адресу ВАТ " Вінницягаз " супровідним листом від 06.11.2006 року № 121 надіслало рахунок № 44 від 31.10.2006 р. на суму 7043,15 грн. за транспортування природного газу за жовтень 2006 р. та податкову накладну № 222 від 31.10.2006 р. на суму 7043,15 грн. за надані послуги з вимогою сплатити зазначену суму коштів у семиденний термін ( а.с. 10 ).
Проте, відповідач залишив дану вимогу без задоволення.
Статтею 526 ЦК України, яка кореспондується з положенням ч.1 ст. 193 ГК України, встановлено, що зобов'язання повинні належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пункт 2 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
З указаної норми Закону випливає те, що ВАТ " Вінницягаз " повинно було сплатити заборгованість перед позивачем у семиденний строк , тобто, з 13.11.2006 року.
Отже, оскільки вказана сума боргу відповідачем оплачена не була, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " Газовик ", стягнувши з Відкритого акціонерного товариства " Вінницягаз " борг у сумі 7043,15 грн.
Всупереч вимог ст. 33 ГПК України особою, що подала апеляційну скаргу, не доведено тих обставин, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Тому, враховуючи наведені обставини та те, що доводи апеляційної скарги ВАТ " Вінницягаз " не грунтуються на чинному законодавстві України і спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення та скасування рішення господарського суду Вінницької області від 12.03.2007 року.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 12 березня 2007 року у справі №10/229-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця - без задоволення.
2. Справу №10/229-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук: 4 прим.
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.