Справа №522/10995/19
Провадження №2/522/1697/20
04 травня 2020 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.
за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у судовому засіданні у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА» про стягнення заборгованості,
До Приморський районний суд м.Одеси 03 липня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА» про стягнення заборгованості в сумі 938 196,15 грн.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 23.07.2019 року провадження у справі було відкрито.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 29.08.2019 року №22/0/15-19 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Приморського районного суду м.Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, здійснено повторний авто розподіл справи.
У порядку повторного авторозподілу справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. 10.10.2019 року.
Ухвалою суду від 31.10.2019 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду в підготовчому засіданні на 16.12.2019 року.
У підготовче засідання призначене на 16.12.2019 року сторони не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
Жодних, нерозглянутих судом, клопотань з боку сторін по справі суду не заявлені.
Ухвалою суду від 16.12.2019 року по справі було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 26.02.2020 року.
У судове засідання призначене на 26.02.2020 року сторонине з'явилися, розгляд справи відкладено на 30.04.2020 року.
У судове засідання призначене на 30.04.2020 року ОСОБА_1 не з'явився, про час, час і місце судового засідання був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв щодо розгляду справи за його відсутністю суду не було надано.
Представник ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» у судове засідання не з'явився, про час, час і місце судового засідання був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 04.05.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник, не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у липні 2019 року, позивач не цікавиться розглядом справи, не з'являється у судові засідання, не надавши докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
Суд вбачає, що поштова кореспонденція з відомостями про час та місце слухання справи 26.02.2020 року, 30.04.2020 року направлялась на відому суду адресу позивача.
Також в матеріалах справи містяться відомості щодо належного сповіщення позивача про розгляд справи, а саме міститься довідка про доставку позивачу sms-повідомлення про виклики до суду на 30.04.20 року.
Крім того, позивач, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі, відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог протягом розумного строку. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( рішення у справі "ОСОБА_9 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Таким чином, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб'єктивний характер.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про належне сповіщення позивача.
З огляду на те, що позивач двічі не з'явилися у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за їх відсутністю, суд приходить до висновку, що позовна заяваОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА» про стягнення заборгованості підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, питання про повернення судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.258-260, 261, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлено 04 травня 2020 року.
Суддя Домусчі Л.В.