04.05.2020 Справа № 522/7115/20
Провадження № 1-«кс»/522/6845/20
04 травня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВПриморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 22.06.2016 р. Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 17.01.2020р. звільнений по відбуттю строку покарання,
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12020160500001710 від 02.05.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
Згідно клопотання 02.05.2020 р. до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за №12020160500001710 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2020 р., ОСОБА_5 приблизно о 23:20 годині, знаходився по вул. Преображенській в м. Одесі, неподалік будинку № 81, де побачив раніше невідомого йому ОСОБА_7 у якого виник конфлікт з його товаришем ОСОБА_8 .
В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, а предметом свого злочинного посягання він визначив мобільний телефон належний ОСОБА_7 , який знаходився у кишені його штанів.
Як способом реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_5 вирішив заволодіти майном потерпілого таємно, а саме підійти ззаду до останнього та під приводом розборонити вказаних осіб, непомітно дістати телефон з кишені потерпілого.
Приступивши до реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, наблизився ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та своєю рукою дістав з кишені мобільний телефон марки «Xiaomi», в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 грн. В цей час свідок ОСОБА_9 побачив злочинні дії ОСОБА_10 та повідомив щоб той повернув майно.
ОСОБА_5 розуміючи протиправність своїх дій, з метою утримання викраденого майна почав тікати з місця вчинення злочину, але його переслідував свідок ОСОБА_11 .
Не зважаючи на те, що його дії, розпочаті як крадіжка викриті та носять відкритий характер ОСОБА_5 на заклики зупинитися не відреагував та з метою подальшого розпорядження чужим майном зник з поля зору переслідуючих його осіб разом з мобільним телефоном, належним ОСОБА_7 тим самим мав реальну можливість ним розпорядитись.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 3000 грн.
02.05.2020 р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Слідчий, звернувся до слідчого судді з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, не зареєстрований на території міста Одеси, обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Тяжкість покарання, що загрожує особі дає підстави вважати реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України тобто, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того встановлено, що ОСОБА_5 скоїв корисливе кримінальне правопорушення, та на даний час немає жодних засобів для існування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який дає підстави вважати, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як відбував реальне покарання за аналогічний злочин, належних висновків для себе не зробив.
В судовому засіданні прокурор, слідчий, клопотання підтримали з обставин викладених в ньому та просили його задовольнити.
Підозрюваний, його захисник, заперечували проти задоволення клопотання та вказали на те, що ОСОБА_5 свою провину визнає частково, надає свідчення, має місце проживання, в умовах карантину не зможе залишити м. Одеса та територію України, в зв'язку з чим просили обрати підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглянувши клопотання, заслухав думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, за визначенням ЕСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Підозра висунута ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, підозру в якому йому висунуто.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 є запобігання спроб незаконно впливати на потерпілого, свідків, у кримінальному провадженні.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу та місця проживання, раніше судимий за скоєння корисливого злочину проти власності належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов вчинив тяжкий злочин, що свідчить про наявність ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я.
Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість правопорушення, у якому підозрюється, та відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України вважає необхідним визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВПриморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63 060 грн., яку дозволити внести на депозитний рахунок, призначення платежу - застава за ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, з обставин скоєння кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 02.05.2020 р. з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 30.06.2020 р.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: