Справа № 522/5449/20
Провадження № 1-кп/522/1376/20
30 квітня 2020 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12019160500006194 від 20.11.2019 року, із угодою про визнання винуватості за письмовою згодою потерпілого, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Уссурійськ, Російської Федерації, громадянин України, з вищою освітою, проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України у Військово-медичному клінічному центру Південного регіону працює ординатором відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, неодружений, має на утриманні малолітню дитину 2006 р.н., зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1. Так, 20.11.2019 року приблизно о 00 годині 35 хвилині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA CAMRY», р/н НОМЕР_1 , рухаючись із перевищенням швидкості 60 км/год., біля буд. № 4 пр. Шевченко, що в Приморському районі в м. Одесіз боку вул. Семінарська в напрямку пр. Гагаріна, був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не переконався, що подальший його рух не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість, чим порушив вимоги п. п. 2.3. (б), 12.1., 12.4., 12.9. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу та повністю втратив контроль над ним, в процесі заносу виїхав за межі правого краю проїзної часини, де допустив зіткнення з придорожнім деревом.
2. В результаті ДТП пасажир "«TOYOTA CAMRY», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів черевної порожнини у вигляді розривів та відривів тонкої кишки від її брижі, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечою та потраплянням кишкового вмісту в черевну порожнину; саден передньої черевної стінки; забою легенів; закритого перелому обох щиколоток правого гомілково-ступневого суглобу, правої малогомілкової кістки в нижній третині та заднього краю епіфізу правої великогомілкової кістки; черепно-мозковою травми в формі струсу головного мозку, саден лівого колінного суглобу та лівої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 :
3. У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним у повному обсязі, у вчиненні злочину вказаного у вироку, та підтвердив фактичні обставини при яких, він не впорався з керуванням, попав у ДТП, внаслідок чого, пасажир його транспортного засобу отримав тяжкі тілесні ушкодження, у вчиненому розкаюється.
Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за злочини, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 :
4. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відомості про укладену угоду про визнання винуватості:
5. 29.04.2020 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 , який згідно із статтею 37 КПК України має повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості за письмової згоди потерпілого, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст.472 КПК України.
6. При укладенні угоди прокурор врахував обставини зазначені в ст. 470 КПК України: ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо неї; характер та тяжкість обвинувачення (підозри); наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження.
7. Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
8. Цією угодою, з урахуванням пом'якшуючих обставин, які істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого: щирого каяття, беззастережного визнання винуватості, добровільного відшкодування завданого збитку, відсутності обтяжуючих обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину позитивно характеризується за місцем роботи сторони погодили на призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. З урахуванням того факту, що обвинувачений проходить військову службу, на підставі ст. 58 КК України погодили на призначення службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20% від суми грошового забезпечення.
9. Крім того, угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Позиція учасників судового розгляду:
10. В судовому засіданні прокурор, підтвердив добровільність укладення угоди, та вважав за необхідне затвердити її.
11. Обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просить її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
12. Захисник підтвердив добровільність укладеної угоди.
Мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом та положення закону, якими керувався суд:
13. Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
14. Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим є правильною за ч. 2 ст. 286 КК України. Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано інтересам окремої особи, однак від потерпілого надійшла письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості.
15. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
16. Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
17. На підставі вище викладеного, суд вважає, що необхідно затвердити дану угоду про визнання винуватості, та призначити покарання, відповідно до угоди.
18. Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України на користь держави.
19. Захід забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв'язку із відсутністю потреби в його застосуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 374-375, 475 КПК України, суд -
1. Затвердити угоду, укладену 29 квітня 2020 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за письмової згоди потерпілого, про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
2. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
3. На підставі ст. 58 КК України, замість визначеного покарання у виді позбавлення волі застосувати щодо ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження строком на 2 (два) роки із відрахуванням в доход держави 20 % із суми щомісячного грошового забезпечення.
4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) гривень.
5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи документа у розмірі 1307, 52 (однієї тисячі триста сімох гривень п'ятдесяти двох копійок).
6. Арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року- скасувати.
7. Апеляційна скарга на вирок може бути подана обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
9. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
10. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.
11. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
30.04.2020