04 травня 2020 р.Справа № 440/504/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 440/504/20
за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
про визнання неправомірними дій та рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 повернуто адміністративний позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання неправомірними дій та рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Відмовлено судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Ларисі Владленівні у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині вимог щодо зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
В порушення вимог наведеної статті заявником не надано оригінал документу про сплату судового збору, з якого вбачається, що судовій збір за подання апеляційної скарги сплачено в повному обсязі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2102 грн.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду від 12.03.2020 має бути сплачений в сумі 2102,00 грн.
Водночас, заявницею судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено. З посиланням на ч. 1 ст. 133 КАС України, п. 9. ч. 2ст. 53-3 Закону України "Про запобігання корупції", просить суд відстрочити їй, як викривачу, сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, або ж повністю звільнити її від сплати судового збору.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до розгляду заяви, скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
Саме лише посилання на те, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, не є автоматичною підставою для звільнення (розстрочення, відстрочення) сплати судового збору, оскільки суд, вирішуючи це питання, має, окрім предмету позову, враховувати майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З поданого клопотання вбачається, що в якості першої підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на предмет позову, а саме: захист трудових і соціальних прав.
Проте, суд зазначає, що в даному випадку заявником не надано жодних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану, що, на думку суду, є законодавчо визначеною підставою для відмови в задоволенні цього клопотання.
Крім того, заявниця, як на підставу для звільнення (відстрочення) сплати судового збору, посилається на те, що вона є викривачем корупційного злочину, а тому відповідно до п. 9. ч. 2 ст. 53-3 Закону України "Про запобігання корупції" має право на відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що 01 січня 2020 року в Україні набув чинності Закон "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції" № 198-IX від 17.10.2019 (далі - Закон №198). Так, до Закону України "Про запобігання корупції" №1700 - VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1700) вносяться зміни стосовно визначення правового статусу викривачів корупції, їхніх прав і гарантій захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію.
Частиною 1 статті 1 Закону №1700 визначено, що викривач - є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відповідно до ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 53-3 Закону №1700 права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Викривач має право на відшкодування витрат у зв'язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв'язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір.
З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що особа, яка набула статусу викривача, має право на відшкодування в майбутньому судових витрат, зокрема, пов'язаних з наданням такій особі професійної правничої допомоги та сплати нею судового збору у випадку звернення до суду за захистом порушених прав. Водночас норми вказаного Закону не передбачають право на звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору безпосередньо під час звернення до суду та кореспондуючого обов'язку суду звільнити від сплати судового збору викривача на стадії відкриття провадження у справі, а лише визначають механізм реалізації такого права на відшкодування в подальшому.
З огляду на матеріали справи, колегія суддів не убачає підстав, які б надавали можливість суду відстрочити або звільнити заявницю від процесуального обов'язку сплати судового збору.
Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у цій справі судовий збір має справлятися на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди, у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Також, суддя зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 440/504/20 за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання неправомірними дій та рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали про залишення її без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Зеленський Я.В. П'янова