Рішення від 04.05.2020 по справі 826/17495/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Вн. №27/537

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Київ № 826/17495/18

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В .Головань

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги від 21.08.2018 року №Ф-248, рішень №0094514204 від 21.08.2018 року, №0106284204 від 09.10.2018 року.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.11.2018 р. відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 10.07.2012 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДФС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі; Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

На підставі пп. 20.1.4 п. 201. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС від 27.06.2018 р. №10505 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 р. проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, про що складено акт від 06.08.2018 р. №3395/26-15-42-04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено наступні порушення:

п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та Порядку ведення книги доходів і витрат, затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. №481, - неналежне ведення обліку в Книзі доходів та витрат, що призвело до перекручення даних декларацій за 2015-2017 роки;

п.177.1, 177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України - занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015-2017 роки у сумі 39940,26 грн., у тому числі за 2015 рік - 5064,28 грн., за 2016 рік - 11940,47 грн., за 2017 рік - 22935,51 грн.;

п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - занижено та не перераховано до бюджету військовий збір із сум чистого доходу за 2015-2017 роки в розмірі 3412,76 грн., в тому числі за 2015 рік - 506,43 грн., за 2016 рік - 995,04 грн., за 2017 рік - 1911,29 грн.;

ч.2 ст.6 Закону №2664-VI - несвоєчасно подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік;

п.1, 4 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону України №2664-VI - занижено єдиний внесок, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 49363,82 грн., в тому числі за 2015 рік - 11715,37 грн., за 2016 рік -14593,91 грн., за 2017 рік - 23054,54 грн.;

ч.2 ст.6 Закону №2464-VI - несвоєчасно подано звіт про суми нарахованої заробітної плати за серпень 2015 року;

п.8 ст.9 Закону №2664-VI - несвоєчасно сплачено суми єдиного внеску, нарахованого відповідно до звіту №9239241559 від 14 листопада 2017 року;

п.183.1, 183.10 ст.183, п.187.1 ст.187, п.198.5, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України - перевіркою повноти нарахування податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті д бюджету, на загальну суму 69281 грн.;

п.49.2-1 ст.49, ст.223 Податкового кодексу України - не подано декларацію з акцизного податку за квітень 2015 року та несвоєчасно подано за червень 2015 року до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Зокрема, висновку про порушення законодавства щодо сплати єдиного внеску контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

Перевіркою питань щодо подання ФОП ОСОБА_1 звітів про суми нарахованого єдиного внеску за 2013-2017 роки встановлено несвоєчасне подання за 2015 р., що є порушенням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (п.2.4.2).

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки, яке призвело до заниження єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 49 363, 82 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 11715,37 грн., за 2016 рік -14593,91 грн., за 2017 рік - 23054,54 грн., чим порушено п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI (п. 2.4.3).

Перевіркою своєчасності подання звітів про суми нарахованої заробітної плати встановлено несвоєчасне подання за серпень 2015 р. - 13.10.2015 р. (строк подання - 21.09.2015 р.), що є порушенням ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату суми єдиного внеску, нарахованого відповідно до звіту №9239241559 від 14.11.2017 р., чим порушено вимоги р. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI (п. 2.4.4).

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено

податкові повідомлення-рішення від 21.08.2018 р. -

№0094594204, згідно з яким за порушення п.117.1, п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 49925,33 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 39940,26 грн. та за штрафними санкціями 9985,07 грн.;

№0094494204, згідно з яким за порушення п.16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України по позивача застосовано штрафні санкції на підставі абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на 4265,95 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 3212,76 грн. та за штрафними санкціями 853,19 грн.;

вимогу про сплату боргу №Ф-2/4/8, згідно з якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.2018 р. в розмірі 49 363, 82 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховного єдиного внеску -

№0094514204, згідно з яким за порушення п.1, 4 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону України №2664-VI до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 738, 84 грн. (2015 р. - 3514, 61 грн., 2016 р. - 2918, 78 грн., 2017 р. - 2305, 45 грн.);

№0094524204, згідно з яким на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2664-VI позивачу нараховано пеню в розмірі 100, 91 грн. за період з 20.07.2016 р. по 26.07.2016 р. та застосовано штраф у розмірі 1299, 79 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень рішенням ДФС України від 04.10.2018 р. №15339/Ш/99-9911-02-02-25 скасовано рішення №0094524204 від 21,08.2018 р.

03.10.2018 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено рішення №0106284204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2664-VI позивачу нараховано пеню в розмірі 100, 91 грн. за період з 27.11.2017 р. по 15.12.2017 р. та застосовано штраф у розмірі 1299, 79 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 21.08.2018 р. №0094594204 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 49925,33 грн., №0094494204 про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на 4265,95 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 3212,76 грн. та за штрафними санкціями 853,19 грн., оскаржені позивачем в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2019 р. у справі №640/18986/18 вказані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. Рішення набрало законної сили 18.03.2020 р.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає вимогу від 21.08.2018 р. №Ф-248, рішення №0094514204 від 21.08.2018, №0106284204 від 09.10.2018р. протиправними з таких підстав.

Позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про заниження єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 49 363, 82 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 11715,37 грн., за 2016 рік -14593,91 грн., за 2017 рік - 23054,54 грн. зроблено на підставі висновку про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки.

Оскільки висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки є протиправним, підлягають скасуванню вимога про сплату боргу №Ф-2/4/8, згідно з якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.2018 р. в розмірі 49 363, 82 грн., та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховного єдиного внеску №0094514204, згідно з яким за порушення п.1, 4 ч.2, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону України №2664-VI до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 738, 84 грн. (2015 р. - 3514, 61 грн., 2016 р. - 2918, 78 грн., 2017 р. - 2305, 45 грн.) як такі, що мають похідний характер.

Щодо рішення Головного управлінням ДФС у м. Києві від 03.10.2018 р. №0106284204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2664-VI позивачу нараховано пеню в розмірі 100, 91 грн. за період з 27.11.2017 р. по 15.12.2017 р. та застосовано штраф у розмірі 1299, 79 грн., позивач зазначає, що згідно зі звітом про суми нарахованої заробітної плати ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2017 р. нараховано єдиного внеску на суму 6 498, 8 грн., який мав бути сплачений до 20.11.2017 р.

Вказана сума була повністю сплачена згідно з платіжним дорученням №441 від 23.10.2017 р. на суму 3 094, 8 грн. та платіжного доручення №472 від 06.11.2017 р. на суму 3 404, 13 грн., тобто, завчасно.

Відповідно, висновки акту перевірки про порушення терміну сплати єдиного внеску за жовтень 2017 р. на 2, 14 та 25 днів спростовуються вказаними платіжними дорученнями.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на06.08.2018 р.) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI органи доходів і зборів мають право: 2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, про що складено акт від 06.08.2018 р. №3395/26-15-42-04/ НОМЕР_1 , проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 201. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп.13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС від 27.06.2018 р. №10505 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 р., тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних вимоги та рішень суд зазначає наступне.

Згідно з п.1, 4 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону №2664-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В даному випадку, як було зазначено вище, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки, яке призвело до заниження єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 49 363, 82 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 11715,37 грн., за 2016 рік -14593,91 грн., за 2017 рік - 23054,54 грн., чим порушено п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI (п. 2.4.3), тобто, висновок про заниження єдиного внеску має похідний характер від висновку про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки, оскільки єдиний внесок нараховується на суму доходу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018 р. у справі №640/18986/18, яке набрало законної сили 18.03.2020 р., податкові повідомлення-рішення від 21.08.2018 р. №0094594204 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 49925,33 грн., №0094494204 про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на 4265,95 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 3212,76 грн. та за штрафними санкціями 853,19 грн., визнано протиправними та скасовано.

Суд враховує вказані висновки суду в порядку ч. 4 ст. 78 КАС України.

Відповідно, похідний висновок контролюючого органу про заниження єдиного внеску за вказаний період, що зроблено шляхом виставлення вимоги про сплату боргу №Ф-2/4/8 від 21.08.2018 р., згідно з якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.2018 р. в розмірі 49 363, 82 грн.; також не може бути визнаний обґрунтованим, як і застосування штрафної санкції за таке заниження, що зроблено шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0094514204 від 21.08.2018 р. про застосування до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 738, 84 грн. (2015 р. - 3514, 61 грн., 2016 р. - 2918, 78 грн., 2017 р. - 2305, 45 грн.).

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

Щодо рішення Головного управлінням ДФС у м. Києві від 03.10.2018 р. №0106284204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2664-VI позивачу нараховано пеню в розмірі 100, 91 грн. за період з 27.11.2017 р. по 15.12.2017 р. та застосовано штраф у розмірі 1299, 79 грн., суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження вчасності проведення нарахування та сплати за жовтень 2017 р. єдиного внеску на суму 6 498, 8 грн. надано копію звіту про суми нарахування заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2017 р., в якому визначено суму збору 6 498, 8 грн. (зареєстровано 08.11.2017 р.), а також копії платіжних доручень №441 від 23.10.2017 р. на суму 3 094, 8 грн. та №472 від 06.11.2017 р. на суму 3 404, 13 грн., з зазначенням призначення платежу ЄСВ з авансу 10/2017, ЄСВ з зарплати 10/2017.

Натомість у акті перевірки міститься посилання на сплату збору 15.12.2017 р. При цьому, відповідач не зазначає, яким чином зроблено відповідний розрахунок.

У наданому відзиві не зазначено, чи були зараховані кошти згідно з вказаними платіжними дорученнями, зокрема, не міститься посилання на їх зарахування у попередній звітний період за наявності заборгованості, тощо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належним чином висновок акту перевірки щодо порушення позивачем термінів сплати ЄСВ за жовтень 2017 р.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про прийняття оскаржуваних податкових рішень на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Щодо заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 500 грн. суд зазначає наступне.

Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до суду надано копію договору про надання правової допомоги №9 від 04.09.2018 р., укладену між АО "АКСІО" та ФОП ОСОБА_1 , предметом якої є представництво інтересів позивача, в тому числі, в Окружному адміністративному суді, копію додаткової угоди №2 до вказаного договору від 17.10.2018 р., згідно з якою передбачено 7 500 грн. за підготовку позовної заяви, копію рахунку від 18.10.2018 р. №2 на вказану суму, копію платіжного доручення від 22.10.2018 р. №1015, якою позивачем сплачено вказану суму, опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом, від 22.10.2018 р., копію ордеру КВ № 236798 на ім'я ОСОБА_3 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідачем заперечень щодо розміру заявленої до стягнення правової допомоги не надано.

Таким чином, виконуючи вимоги ч. 7 ст. 134 КАС України відповідно до яких визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами вважає, що позивачем підтверджені належним чином витрати на оплату правничої допомоги, у зв'язку з чим суд присуджує заявлену суму до стягнення.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 21.08.2018 року №Ф-248, рішення Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховного єдиного внеску №0094514204 від 21.08.2018 року, рішення Головного управлінням ДФС у м. Києві від 03.10.2018 р. №0106284204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,№0106284204 від 09.10.2018 року.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 704 грн. судового збору, 7 500 грн. витрат на правову допомогу.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 04.05.2020 р.

Попередній документ
89044731
Наступний документ
89044733
Інформація про рішення:
№ рішення: 89044732
№ справи: 826/17495/18
Дата рішення: 04.05.2020
Дата публікації: 05.05.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.09.2020)
Дата надходження: 01.09.2020
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
28.09.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВІВДИЧЕНКО ТЕТЯНА РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
ВІВДИЧЕНКО ТЕТЯНА РОМАНІВНА
відповідач (боржник):
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у м.Києві
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у м.Києві
позивач (заявник):
Шведун Максим Васильович
представник позивача:
Максименко Костянтин Миколайович
суддя-учасник колегії:
ГОРЯЙНОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
МЄЗЄНЦЕВ ЄВГЕН ІГОРОВИЧ