ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2020 року м. Київ № 826/11804/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»
доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України
про представники сторін:визнання протиправними та скасування постанови і припису позивача - Журавльов О.С.; відповідача - Станіславчук М.А.,
27.07.2018 Підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код - 30603572) (далі - позивач або ПІІ «АМІК Україна») подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов № 1127 від 27.07.2018 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) (надалі - відповідач або ДАБІ України), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.07.2018 № З-0907/4-10/10-26/0907/09/02;
- визнати протиправним та скасувати припис № С-2506/6 від 25.06.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки посадових осіб Держархбудінспекції про недопущення їх до проведення перевірки АЗС за адресою: вул. Лугова, 1, м. Бориспіль, Київська область не відповідають дійсним обставинам. Зокрема, посадових осіб відповідача було допущено до перевірки, АЗС є відкритою і будь-яка особа має потрапити до її приміщення, позивач не створював жодних перепон у здійсненні позапланової перевірки АЗС. Крім того, оскаржуваним приписом надано термін до 11.07.2018 на допущення посадових осіб Держархбудінспекції, однак сам припис позивач отримав лише 12.07.2018. Необґрунтовані доводи ДАБІ України стали підставою для прийняття протиправних припису та постанови, якими безпідставно від позивача вимагається надання необхідних документів, перелік яких не визначено, та накладено штраф у розмірі 55 230,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 06.09.2018.
23.08.2018 через канцелярію суду від ДАБІ України надійшов відзив від 22.08.2018 № 10/10-4/2208/03 на позов, у якому відповідач зазначає про його необґрунтованість, оскільки вважає, що висновки щодо суті виявлених порушень відповідають дійсним обставинам, тому оспорювані припис та постанова є правомірними.
03.09.2018 через канцелярію суду від ПІІ «АМІК Україна» надійшла відповідь на відзив, у якій зазначається, що під час перевірки підприємством були надані всі документи, які він вважав необхідними, жодних додаткових документів посадові особи відповідача не вимагали і доказів витребування будь-яких матеріалів до суду не надано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2018.
У судовому засіданні 25.09.2018 суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечили проти розгляду справи в порядку письмового провадження, при цьому подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі доказами.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (в подальшому - Департамент ДАБІ) проведено позапланову перевірку дотримання ПП «АМІК Україна» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних будівельних норм, стандартів і правил експлуатації АЗС, що знаходиться за адресою: вул. Лугова, 1, м. Бориспіль, Київська область.
Підставою для проведення цієї перевірки позивача стало звернення правоохоронних органів, а саме звернення Головного слідчого управління Служби безпеки України від 11.05.2018 № В/3956 (вх. від 16.05.2018 № 10/10-1605/33) стосовно проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час експлуатації АЗС ПП «АМІК Україна», розташованої за адресою: вул. Лугова, 1, м. Бориспіль, Київська область.
На підставі цього звернення Держархбудінспекцією видано наказ від 30.05.2018 № 109П «Про проведення позапланових перевірок», яким передбачено позапланову перевірку «Автозаправного комплексу за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Лугова, 1», замовник - підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна».
Відповідно до цього наказу Держархбудінспекції, посадовим особам Інспекції видано направлення для проведення позапланового заходу від 30.05.2018 № 377.18/03 строком дії з 08.06.2018 до 21.06.2018.
За результатами перевірки складено акт від 21.06.2018 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (по тексту - Акт), в якому зазначено про недопущення посадових осіб Департаменту ДАБІ до проведення перевірки на АЗС та ненадання необхідних документів, що є порушенням пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533.
На підставі Акта відповідачем:
- винесено припис від 25.06.2018 № С-2506/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивача зобов'язано допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до 11.07.2018 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та під час проведення перевірки надати всі необхідні документи;
- прийнято постанову від 09.07.2018 № З-0907/4-10/10-26/0907/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на підставі пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосовано штраф у сумі 55 230,00 грн.
Не погодившись з постановою та приписом, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Враховуючи викладене, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.
Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (нижче - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 3 цього Закону, органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі - Положення), визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно п. 3 Положення, одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи (п. 7 Положення).
Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач вправі здійснювати перевірки виключно під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а тому не уповноважений проводити перевірку об'єкта містобудування та архітектури після 10 років його експлуатації.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).
Отже, Департамент ДАБІ є територіальним органом Держархбудінспекції та має право здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно п. 12 Порядку № 553, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи наявність звернення Головного слідчого управління Служби безпеки України від 11.05.2018 № В/3956 та видачі на його підставі наказу ДАБІ України від 30.05.2018 № 109П «Про проведення позапланових перевірок» та направлення на проведення перевірки позивача, суд дійшов висновку про наявність у Департаменту ДАБІ законних підстав для проведення вказаного позапланового заходу.
Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно п. 12 Порядку № 533, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 533).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд зауважує, що за п. 12 Порядку № 533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Даний обов'язок випливає з наданих посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю повноважень щодо одержання в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пп. 8 п. 11 Порядку № 533).
В свою чергу, обов'язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у повному обсязі та об'єктивно, кореспондує до обов'язку суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку № 533).
Як зазначено вище, 21.06.2018 Департаментом ДАБІ складено Акт за формою, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
В Акті зазначено: перевірка ПІІ «АМІК Україна» відбувалася у присутності начальника АЗС ОСОБА_1 ; підприємство не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва за адресою: вул. Лугова, 1, м. Бориспіль, Київська область, та не надало необхідних документів для проведення перевірки, чим порушило вимоги положень п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI та пп. 1 пункту 1 Порядку № 533.
Суд звертає увагу, що факт представництва Кононенко Л. М . в ході перевірки інтересів позивача сторонами не оспорюється.
Проте, за посиланням відповідача зазначена уповноважена особа відмовилася від надання документів, необхідних для проведення перевірки та доступу до об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Згідно пп.1 п. 11 Порядку № 533 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Як вже відмічалося судом, у п. 14 Порядку № 533 передбачено обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль:
- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
З огляду на приписи Положення № 533, суд відмічає, що відхиляє доводи відповідача стосовно недопущення позивачем посадових осіб Департаменту ДАБІ до перевірки та ненадання запитуваних ними під час перевірки документів.
Так, на підтвердження своїх доводів стосовно позову ДАБІ України надала до суду матеріали фотофіксації проведення перевірки, на яких зафіксовано як зовнішній, так і внутрішній вигляд АЗС на вул. Луговій, 1 у м. Борисполі Київської області, чим підтверджується надання доступу особам, які здійснювали перевірку до вказаного об'єкта. Крім того, об'єкт перевірки - АЗС є відкритим для загального доступу будь-яких осіб.
Стосовно ненадання позивачем необхідних документів, то відповідач, в площині питання обов'язку посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у повному обсязі та об'єктивно, не надав до суду доказів, які підтверджують витребування у позивача під час перевірки, відповідних документів з питань, що виникають під час здійснення означеного вище державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, ані акт від 21.06.2018, ані припис від 25.06.2018 № С-2506/6 не містять відомостей про те, які конкретно із запитуваних документів не надані ПІІ «АМІК Україна» при перевірці. Тоді як позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив вказує, що усі необхідні для перевірки документи були надані посадовим особам Департаменту ДАБІ під час перевірки, обставини чого, між іншим, відзначені у Акті.
Доказів, які б спростовували твердження позивача, відповідач суду не надав.
З огляду на встановлені обставини суд вважає необґрунтованим висновок Департаменту ДАБІ про недопуск позивачем посадових осіб до перевірки та ненадання позивачем документів, запитуваних під час проведення перевірки та, відповідно, висновок про порушення ПІІ «АМІК Україна» п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI та пп. 1 пункту 1 Порядку № 533.
Таким чином, за висновками суду, припис від 25.06.2018 № С-2506/6 та постанова від 09.07.2018 № З-0907/4-10/10-26/0907/09/02 винесені Департаментом ДАБІ безпідставно, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За переконанням суду, відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, та не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та які б, в свою чергу, спростовували аргументи позивача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 25.06.2018 № С-2506/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.07.2018 № З-0907/4-10/10-26/0907/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код - 30603572) понесені ПІІ «АМІК Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.
Суддя К.С. Пащенко