Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код
Харків
28 квітня 2020 р. № 520/3123/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (вул. Цементна, буд. 3,м. Харків,61064) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у харківській області від 14 листопада 2019 року № 0079965604
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0079965604 від 14.11.2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є незаконним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а отже, підлягає скасуванню, оскільки сума штрафних санкцій за приписами Податкового кодексу України є складовою податкового зобов'язання, а відтак, на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений ст. 102 ПК України, у зв'язку з чим, знаходяться поза межами позовної давності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р., позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02.04.2020 р.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Зазначене підтверджується інформацією, яка міститься в повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву в якому зазначив, що штрафні санкції у підприємства виникли в день погашення податкового боргу, у зв'язку з чим в підсистемі «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок» умовно нараховано в автоматичному режимі штрафні санкції на загальну суму 152693,98 грн. А також зазначив, що суб'єкт владних повноважень діяв в межах чинного законодавства тому податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 27.04.2020 року через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи приписи ст.205 КАС України, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19 , на виконання Наказу Голови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року № 04-05/08 (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/), Рішення зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року № 3, розпорядження Голови Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року №-03-04/02"Про впровадження в суді протиепідемічних заходів" (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/909163), враховуючи рішення Ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-168/20, беручи до уваги приписи Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", зважаючи, що позивач скористався правом додаткового обґрунтування позову при новому розгляді справи, відповідач правом додаткового обґрунтування заперечень проти позову - не скористався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцями відділу податків і зборів з юридичних осіб Центрального управління Головного управління ДПС у Харківській області на підставі пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-техничного забезпечення» (далі ДП МОУ «ХКМТЗ»), з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податковим повідомленням-рішенням за 2015, 2016 роки, про що складено акт від 16.10.2019 року №211/20-40-56-05-16/08162096
Згідно висновків перевірки, викладених в акті від 16.10.2019 року №211/20-40-56-05-16/08162096, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ДП МОУ «ХКМТЗ» узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку за 2015-2016 роки, а саме: по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 16.02.2015 №9015940063; по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 02.02.2016 №9008097093; по уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 06.05.2016 №9071104421 та податковим повідомленням-рішенням, а саме : податкове повідомлення - рішення від 19.10.2015 року №008501504; податкове повідомлення - рішення від 21.01.2016 року №0000551504; податкове повідомлення - рішення від 28.11.2016 року №0010361204,чим порушено п.287.3 ст.287, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
На підставі висновків акту камеральної перевірки від 16.10.2019 року №211/20-40-56-05-16/08162096 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0079965604 від 14.11.2019 року, яким на підставі п.126. статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати юридичною особою грошового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податковим повідомленням-рішенням за 2015-2016 роки в розмірі 763 469,90 грн. до ДП МОУ «ХКМТЗ» застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 152 693,98 грн.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем п. 287.3 ст. 257 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності).
На думку контролюючого органу, перебіг строку у спірних правовідносинах розпочався з дня, наступного за днем фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не з наступного дня після збігу встановленого законом граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
В акті перевірки від 16.10.2019 року №211/20-40-56-05-16/08162096 відповідач посилається на розрахунки з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) позивача, якими було самостійно визначено податкове зобов'язання по сплаті за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) та на несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за податковим повідомленням рішенням за 2015-2016 роки, сума заборгованості за якими склала 763 469,90 грн.
Суд зазначає, що згідно з ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів та платежів.
Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів, так відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 вказаної статті, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.
За приписами ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Пункт 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначає податковий контроль як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судом з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, та поясненнями відповідача, позивачем декларувалися податкові зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 - 2016 роки, однак не проводилось їх погашення у встановлений законодавством строк, тому за позивачем обліковувався податковий борг, що виник у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) та у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням за 2015-2016 роки , загальна сума яких склала 763 469,90 грн.
Доказів подання заперечення на акт перевірки позивачем суду надано не було.
Судом встановлено, що кількість днів затримки, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) перевищує 30 календарних днів, згідно переліку.
Вказані обставини свідчать про порушення ДП МОУ «ХКМТЗ» п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) та несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням рішенням за 2015 -2016 роки, що є підставою для застосування до позивача штрафу у розмірі, встановленому ст.126 Податкового кодексу України.
Суд вважає за необхідне вказати, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом України.
Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) врегульовано статтею 114 Податкового кодексу України, відповідно до якої граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Оскільки пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов'язує втрату права контролюючого органу для нарахування податкових зобов'язань із закінченням 1095-денного терміну, що настає за останнім днем сплати грошових зобов'язань (в даному випадку), суд приходить до висновку про протиправність нарахувань штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням - рішенням, відповідно до розрахунків яких, визначено суму штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань, а саме, з моменту граничного строку сплати таких зобов'язань та до моменту винесення податкових рішень минуло більше як 1095 днів:
Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Харківській області при винесені спірного рішення, не врахувало норми 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто, строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), податкове повідомлення-рішення: № 0079965604 від 14.11.2019 року щодо нарахування штрафу в розмірі 152 693,98 грн. є протиправними, винесеними з порушеннями норм чинного законодавства України та є такими, що підлягає скасуванню.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-техничного забезпечення» підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-техничного забезпечення» (вул. Цементна,3 м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61027, код 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0079965604 від 14.11.2019 року
Стягнути на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-техничного забезпечення» (вул. Цементна,3 м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61027, код 43143704) судовий збір у розмірі 2290,41 (дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 41 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04травня 2020 року.
Суддя О.М. Шляхова