Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
04.05.2020 р. справа №520/4176/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 27.03.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 09.04.2020 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 27.04.2020 р.
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування наказу начальника УПтаСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради №88 від 31.10.2018 р.; 2) зобов'язання відновити нарахування і виплату пенсії з 01.07.2018 р. та виплатити заборгованість за період 01.07.2018 р.-день фактичного поновлення виплати пенсії; 3) зобов'язати виплатити заборгованість за період 01.04.2017 р. - 30.04.2018 р. у сумі 23.070,16грн.,
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією у повному обсязі, але внаслідок вчинення терУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією за період з липня по жовтень з 01.04.2017 р. по 30.04.2018 р. та з 01.07.2018 р. по теперішній час не одержала.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ та райУПСЗН протиправних діянь коштів за пенсією з травня 2018 р. не одержує.
Відповідачі, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - пенсійний орган, ГУ ПФУ) та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі за текстом - УПтаСЗН), з поданим позовом не погодились.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і подальше припинення виплат за пенсією обумовлено об'єктивними чинниками, а саме відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на підконтрольній органам державної влади території України.
Відзив на позов від УПтаСЗН надійшов до суду 23.04.2020 р.
Відзив від ГУПФУ надійшов до суду 28.04.2020 р.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, пенсія якому призначена на загальних підставах у порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з довідкою від 19.10.2016р. заявник набув правового статусу внутрішньо переміщеної особи із реєстрацією на території м. Харкова.
З 01.05.2016р. заявника було взято на пенсійний облік УПФУ в Московському районі м. Харкова і розпочато нарахування і виплату пенсії.
У період з 01.04.2017р. по 30.04.2018 р. виплату пенсії було припинено.
При цьому, даних про прийняття рішення відносно припинення нарахувань за пенсією або скасування рішення про призначення пенсії (чи втрати юридичної дії цього рішення у будь-який інший спосіб) станом на 01.04.2017 р. матеріали справи не містять.
Заборгованість по пенсії за вказаний період становить 23.070,16грн.
У зв'язку зі зміною місця проживання за заявою позивача вказану довідку було скасовано 16.08.2017р., заявника документовано новою довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.04.2018р.
З 01.05.2018р. виплату пенсії заявнику було поновлено, виплати здійснювалися за період з 01.05.2018р. по 30.06.2018р.
З 01.07.2018р. виплату пенсії було припинено.
При цьому, даних про прийняття рішення відносно припинення нарахувань за пенсією або скасування рішення про призначення пенсії (чи втрати юридичної дії цього рішення у будь-який інший спосіб) станом на 01.07.2018 р. матеріали справи не містять.
Як з'ясовано судом, у подальшому УПтаСЗН Адміністрації Московського району Харківської міської ради було прийняте оформлене наказом від 31.10.2018 р. №88 рішення про скасування Довідки від 18.04.2018 р. №0000517027 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 .
Вказані обставини визнані відповідачами у ході розгляду справи.
Не погоджуючись із відповідністю закону таких діянь владних суб'єктів, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь та рішень владних суб'єктів, суд вважає, що до відносин, котрі клались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Так, відносини між громадянином та Державою України з приводу з приводу соціального захисту шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Випадки припинення виплат за пенсією викладені, зокрема, у ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.
Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону відносно випадку заявника з приводу визначення таких приводів не існує, позаяк матеріали справи не містять доказів про існування визначених ст.27 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування подій втрати громадянином права на соціальне страхування.
Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.
У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії заявникові, котрі визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів чинного закону України.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що спірний наказ в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої на ім'я позивача, було видано на підставі пп. 3, 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
У той же час, зі змісту ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Також відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, в редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Однак суд зазначає, що до суду не надано належних доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей або повернення до покинутого, які б давали поза розумним сумнівом обґрунтовані підстави вважати правомірним зазначений висновок УПСЗН. Щодо посилання на інформацію, яка надійшла з Держприкордонслужби до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, суд зазначає, що така інформація не може вважатися такою, яка дає обґрунтовані підстави стверджувати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
При цьому, встановлена судовим розглядом відсутність визначених законом підстав для припинення виплат за пенсією зумовлює необхідність в усуненні перешкод, які створюють перепони у виплаті пенсії. Отже, оскаржений наказ в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню як безпідставна перешкода у проведенні платежів за раніше призначеною пенсією.
При цьому, оскільки згаданий наказ стосується не лише позивача, а й інших осіб, а доказів невідповідності закону вказаного рішення суб'єкта владних повноважень в іншій частині заявником до суду не подано, то підстав для скасування наказу повністю суд не знаходить, отже позов у цій частині вимог належить залишити без задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владні суб'єкти не забезпечили реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією.
Оскільки відповідач не заперечує наявності заборгованості у розмірі 23070,16 грн., то вимогу заявника у цій частині належить задовольнити.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради №88 від 31.10.2018р. в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії за період 01.04.2018р. - 30.04.2018р. у розмірі 23.070,16грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії з 01.07.2018 р.
Допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко