ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/354
м. Київ
04 травня 2020 року № 640/10655/19
За позовом ОСОБА_1
До Державної податкової служби України
Про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про
визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України, викладене у листі від 11.05.2019 р. № 3650/К/99-99-04-04-02-14 про відмову у розгляді заяви щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 13.03.2019 року ІІ групи інвалідності;
зобов'язання Державної фіскальної служби України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та прийняти мотивоване рішення за результатами її розгляду відповідно до Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850.
Ухвалою суду від 01.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження згідно ст. 263 КАС України.
23.07.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 17.05.2002 року по 30.11.2018 року проходив службу в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України.
Наказом від 30.11.2018 року № 2335-О "Про звільнення ОСОБА_1 " його звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у відставку (із зняттям з військового обліку) відповідно до підпункту "б" пункту 65 (через хворобу).
Відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0985658 від 19.03.2019 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.
11.04.2019 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою та доданими до неї документами, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок нещасного випадку, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
11.05.2019 року листом № 3650/К/99-99-04-04-02-14 Державна фіскальна служба України повідомила позивача про те, що ст. 365 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України "Про міліцію". 07.11.2015 року Закон України "Про міліцію" втратив чинність. Також зазначено, що ІІ групу інвалідності встановлено 13.03.219 року, тобто, після втрати чинності Законом України "Про міліцію". Працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. Проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги протиправною, посилаючись на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному статтею 23 Закону України "Про міліцію" та за правилами Порядку № 850.
Відповідач - Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служби України) - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність порушень прав, свобод чи інтересів позивача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 р. у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р.
При цьому, у п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
З аналізу наведених вбачається, що за особою, якій під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 р. у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 р. у справі № 822/31/18 від 28.08.2018 р. у справі №804/6297/17, від 06.03.2019 р. у справі 822/163/18.
На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника (далі - Порядок № 850).
П. 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до п. 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
П. 7-9 Порядку №850 закріплено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з п. 2 Преамбули до Порядку №850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядку № 850.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 р. у справі № 405/704/17.
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Згідно з п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
П. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.04.2019 р. звернувся до Державної фіскальної служби України із відповідною заявою з наданням таких документів: довідки до акту огляду МСЕК, серія АВ № 0985658 від 19.03.2019р.; довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, серія АГ № 0014626; копії свідоцтва про хворобу № 1952/у від 16.11.2018р., копію акту про нещасний випадок №1 від 28.11.2011р., копії наказу про звільнення від 30.11.2018 №2335-о; копії картки РНОКПП; копії сторінок паспорта; копії посвідчення інваліда війни другої групи, серії НОМЕР_1 ; довідку НАСК "Оранта" від 02.04.2019 № 1200; довідки ПАТ СК "Брокбізнесбанк" б/н.
Однак рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідачем не прийнято, а подані матеріали повернуті без права виплати.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною.
Щодо способу захисту порушеного права, то належним способом захисту є зобов'язання відповідача розглянути подану позивачем заяву від 11.04.2019 (вх.реєстр. ДФС України за №1259/ДЗН від 11.04.2019) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 р. та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.
4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 768, 4 грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 04.05.2020 р.