Справа № 420/2978/20
04 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012)
до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” (вул. Хлібна гавань, 4, м. Одеса, 65003)
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2,
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 4971,64 грн. за період з 01.03.2020 року по 25.03.2020 року.
Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору. Зазначений адміністративний позов було залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання виправленої позовної заяви з доказами її надіслання відповідачу; надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
24.04.2020 року через канцелярію суду від представника позивачу надійшов лист «Про усунення недоліків», в якому зазначено, що Фонд не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. У зв'язку з цим представник позивача просив суд визнати недоліки позовної заяви усуненими та відкрити провадження у справі.
Суд зазначає, що у відповідності з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
У відповідності з ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” суд, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 151) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; 18) пункт 18 частини першої статті 5 виключено; 19) пункт 19 частини першої статті 5 виключено; 20) пункт 20 частини першої статті 5 виключено; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Частиною першою статті 8 названого Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Жодна з наведених умов не передбачає звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору юридичними особами, у тому числі через відсутність фінансування.
Суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є це і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічну правову позицію висловив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір”.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Верховний Суд в постановах від 21.02.2018 року по справі №806/1973/16 та від 10.05.2018 року по справі №464/7590/16-а виклав правову позицію, згідно з якою посилання органів Пенсійного фонду як державного органу на обмежене фінансування не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору; відсутність бюджетного фінансування або обмежене фінансування на цілі судового збору не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку з його сплати. Відповідно до положень ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, водночас звільнення від сплати судового збору є фактично наданням окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними і фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір, що означатиме звуження їх права на звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення ГУ ПФУ в Одеській області від сплати судового збору.
Таким чином, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позивачем не усунуто, а саме: позивачем не надано виправлену позовну заяву з доказами її надіслання відповідачу; та не надано оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів