Справа № 420/3736/20
04 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про:
визнання протиправним та скасування рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради №1400 від 17 квітня 2020 року «Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Затоківської селищної ради».
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.
У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто, збирати докази з власної ініціативи є правом суду, а не обов'язком. Позивач же навпаки, зобов'язаний надати до суду докази разом з позовною заявою.
Суд звертає увагу на те, що доказування - це діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Отже, доказування - з'ясування дійсних обставин справи.
Звідси мета доказування - переконати суд у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок по доказуванню.
Однак це не означає, що суд зобов'язаний замість сторони у справі перекласти на себе тягар доказування та збирання доказів.
Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів, але він не є органом, який здійснює функцію суб'єкта на який покладений обов'язок щодо їх збирання.
Суд може сприяти в отриманні певних доказів, водночас лише за певних умов.
Статтею 80 КАС України визначено, що учасник справи, лише у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Частиною 2 статті 80 КАС України визначено, поміж іншим, що повинні бути зазначені заходи, які особа, що подає клопотання вжила для отримання доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу.
Позивачем не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 , було надано лише копію оскаржуваного рішення неналежної якості та копію довідки про реєстрацію місця проживання позивача. Проте, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів по справі, зокрема, оригіналу оскаржуваного рішення, розпорядження секретаря про скликання сесії, висновки та пропозиції постійних комісій, протокол пленарного засідання, тощо.
Суд зазначає, що позивачем не обґрунтована неможливість самостійно подати докази, не надано жодних доказів звернення до відповідача з відповідним запитом та наявністю відповідних ускладнень щодо самостійного отримання відповідних доказів.
Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено місцезнаходження оригіналів доказів доданих до позовної заяви.
Крім того, у порушення п.9 ч.5 статті 160 КАС України, відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод та інтересів позивача.
У тексті позовної заяви ОСОБА_1 , наголошує на порушенні його прав, як члена Затоківської територіальної громади, однак не конкретизує, які саме його права, закони та інтереси були порушені.
Суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
Статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що секретар сільської, селищної, міської ради працює у раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Визначені також випадки внесення пропозиції щодо кандидатури секретаря ради на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі.
Відповідно до ч. 5 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Суд звертає увагу, що посада секретаря у даному випадку є виборною, призначення відповідної особи на посаду секретаря є дискреційними повноваженнями селищної ради. Члени громади, не депутати, участі у голосуванні - не приймають.
Таким чином, суд зазначає, що у тексті позовної заяви відсутнє належне обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , оскаржуваним рішенням.
Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивач зазначає у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 , однак не зазначає з якими вимогами виступає вказана особа. Також позивач не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаної особи.
На підставі зазначеного, у відповідності до ст.49 КАС України позивачу необхідно зазначити з якими вимогами виступає третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаної особи, надавши відповідні пояснення.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення у даній адміністративній справі також матиме безпосередній вплив на права та інтереси ОСОБА_3 , який як зазначає позивач у тексті позовної заяви є лише тимчасово відстороненим від займаної посади (тво. голови Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради - секретаря селищної ради) у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «…3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…».
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради (67772, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська 21, код ЄДРПОУ 04527052), третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради №1400 від 17 квітня 2020 року «Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Затоківської селищної ради» - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
У випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку, надіславши її на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду - inbox@adm.od.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.