про залишення позовної заяви без руху
30 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1093/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту про проведення службового розслідування та наказу про результати службового розслідування,
встановила:
28 квітня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:
- визнати дії командира НОМЕР_3 ОСОБА_2 щодо затвердження акту про проведення службового розслідування, в частині ОСОБА_1 (1997 р.н., рнокпп НОМЕР_4 ) незаконними, неправомірними та протиправними;
- визнати дії командира НОМЕР_3 ОСОБА_2 щодо винесення наказу про результати службового розслідування по факту рапорту молодшого лейтенанта Пугачової Д., в частині ОСОБА_1 (1997 р. н.,рнокпп НОМЕР_4 ) незаконними, неправомірними та протиправними;
- визнати акт, затверджений командиром ВЧ НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) від 12.11.2019 року про проведення службового розслідування щодо нестачі продуктів харчування в НОМЕР_6 , в частині ОСОБА_1 (1997 р. н.,рнокпп НОМЕР_4 ) незаконним, неправомірним та протиправним, та таким, що підлягає скасуванню;
- визнати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) № 572 від 14.11.2019 року про результати службового розслідування по факту рапорту молодшого лейтенанта ОСОБА_3 , в частині ОСОБА_1 (1997 р. н.,рнокпп НОМЕР_4 ) незаконним, неправомірним та протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху тощо.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до провадження даного позову, суддя враховує таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя цієї статті КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України)
Як вбачається зі змісту позову позивачка - ОСОБА_1 проходила військову службу в Збройних Силах України, а тому перебувала на публічній службі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 порушення своїх прав пов'язує з протиправними діями та рішеннями відповідачів внаслідок проведення та затвердження результатів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , які виникли під час проходження нею військової служби.
При цьому, суддя відмічає, що особа, яка звільнена зі служби, при зверненні до суду за захистом своїх прав пов'язаних із проходженням такої служби, не втрачає суті спірних питань та пов'язаних з цим правовідносин, що стосується проходження служби.
Враховуючи, що цей спір виник з приводу проходження публічної служби, тому до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.
При цьому, суддя вважає помилковим твердження позивачки про те, що строк звернення до суду з даним позовом складає шість місяців відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, та спростовується вищевказаним висновком суду.
Крім того, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, у випадку, коли особа вважає, що її права під час прийняття на публічну службу, проходження чи звільнення з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
При цьому, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо визначення початку або встановлення такого строку, то суддя відмічає, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При чому, суддя зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування службового розслідування ОСОБА_4 стало відомо внаслідок неотримання за листопад 2019 року грошового забезпечення у повному обсязі та премії, що за позицією позивачкою є тією обставиною, за якої вона повинна була дізнатися про порушення її прав.
Натомість, відповідно до штампу відділення Укрпошти (Київ 28) на поштовому конверті, позивачка звернулась до суду з даним позовом 27.04.2019 р., тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, вказаного обов'язку позивачка не виконала.
Додатково суддя звертає увагу на те, що однією з вимог позивачки є визнання акту, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) від 12.11.2019 року про проведення службового розслідування щодо нестачі продуктів харчування в НОМЕР_6 , в частині ОСОБА_1 (1997 р. н.,рнокпп НОМЕР_4 ) незаконним, неправомірним та протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк ( пункт 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
Відповідно до частин 6-8 ст. 8 Закону України " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис. У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
При цьому, оскарження рішення про притягнення до матеріальної відповідальності визначено статтею 14 цього Закону. Зокрема, наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством ( ч. 1 цієї статі КАС України).
Отже, акт службового розслідування не є актом індивідуальної дії у розумінні вищевказаних приписів КАС України, оскільки викладені в ньому висновки є суб'єктивною думкою уповноважених посадових осіб, які його проводили, а тому не створює для особи, щодо якої проведено це розслідування, безпосередніх правових наслідків.
Крім того, відповідно до вищевказаних приписів Закону України " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" військовослужбовець не позбавлений права спростувати ці висновки під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення, як в порядку підлеглості так і в судовому порядку .
Згідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.
При цьому, встановлюючи строки для усунення недоліків позовної заяви суддя приймає до уваги положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239 та від 22.04.2020 р. № 291, якими запроваджено до 11 травня 2020 року на усій території України карантин.
Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, процесуальні строки для усунення недоліків позовної заяви встановлюються судом з урахуванням пункту 3 розділу VI " Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX.
Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення строку дії карантину.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1093/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна