Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
04 травня 2020 р. Справа № 520/5492/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області до Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, треті особи Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Мечебилівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Мечебилівської сільської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Мечебилівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та зобов'язати Мечебилівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Мечебілівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства № 160 від 28.12.2019
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на таке.
16.08.2019 Барвінківським РС ГУ ДСНС проведено перевірку у Мечебилівському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з питань дотримання у закладі законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Під час проведення перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на усунення яких видано припис № 110 від 16.08.2019.
За результатами позапланової перевірки дошкільного навчального закладу, проведеного у період з 23.12.2019 по 28.12.2019 встановлено, що порушення виявлені під час попередньої перевірки не усунуто, вимоги припису не виконано та встановлено додаткові порушення, про що видано відповідний припис № 160 від 28.12.2019. Станом на 01.03.2020 вимоги припису не виконані
На даний час порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки залишаються не усунутими, що обумовлено відсутністю додаткового фінансування з боку власника навчального закладу.
Посилаючись на тривалий характер порушень норм пожежної безпеки у дошкільному навчальному закладі, невиконання приписів органу ДСНС та відсутність у останнього права звернення до суду з вимогами про зобов'язання органу місцевого самоврядування як засновника (власника) навчального закладу усунути виявлені порушення, в тому числі шляхом виділення додаткового фінансування, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Предметом спору в цій справі є бездіяльність місцевої ради як суб'єкта владних повноважень щодо не вжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Разом з тим, за приписами частин третьої, четвертої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Водночас, положення пункту 3 частини першої статті. 1311 Конституції України, відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, а таким, є Закон України «Про прокуратуру».
Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою лише за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
Отже, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.
Задля того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження), який або відсутній, або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.
В обґрунтування наявності права на звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом прокурор посилається на відсутність державного органу наділеного правом на звернення до суду щодо спонукання відповідача вчинити дії на усунення порушень у сфері протипожежної безпеки.
З цього приводу, суд зазначає, що частинами першою, другою статті 64, частиною першою статті 67, статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
При цьому, пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (надалі по тексту також - Положення № 1052), передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Головне Управління служби є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Отже, саме органи Державної служби з надзвичайних ситуацій уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Наслідком виконання своїх повноважень може бути зупинення роботи підприємств, установ та організацій до повного усунення порушень.
Звернення вказаного органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, і зобов'язує відповідний заклад виконати вимоги контролюючого органу.
Водночас, звернення з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтями 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, чинним законодавством не передбачено.
Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.
Відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повноважень на звернення до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії не є передумовою і, відповідно, не надає прокуророві право звертатися до суду із таким позовом, оскільки в даному випадку це є неналежним способом реалізації органом державної влади своїх повноважень та суперечить приписам ст.ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.
У позовній заяві прокурором не зазначені причини, які перешкоджають відповідному Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій самостійно звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування для реалізації законодавчо встановленого за ним обов'язку здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, які водночас збігаються з інтересами держави, а саме, перешкоджати створенню загрози життю та здоров'ю людини.
У зв'язку з наведеним, суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов'язання власника суб'єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року у справі № 320/1724/19, від 15.10.2019 року у справі № 810/3894/17, ухвалах від 15.04.2020 року у справі 580/4269/19, від 14.04.2020 у справі 580/36/20.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 169, 172, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву - повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Роз'яснити , що строки, визначені в ухвалі, обчислюється із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".
Суддя Зоркіна Ю.В.