04 травня 2020 р. Справа №480/1777/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на березня 2018 року з 01.01.2018 та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсі визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та 01.01.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 01.01.2019, з урахуванням проведених платежів, однієї сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 та 01.01.2019, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 провадження у справі поновлено, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ в Сумській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ). За доводами позивача, він має право з 01.01.2018 на отримання 100% від обчисленого розміру пенсії, оскільки зменшення суми підвищення до пенсії на підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) звужує його права.
Представником відповідача було подано до суду відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що перерахунок пенсії позивача було здійснено на виконання Постанови №103, п. 2 якої передбачено здійснення виплати пенсії у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100%. Оскільки інший порядок виплати пенсій, перерахованих на виконання Постанови №103 відсутній, то підстав для виплати 100% підвищеної пенсії немає.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами, викладеними у відзиві, не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Як встановлено із протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1810005128 від 11.04.2018 (а.с. 13) ГУ УПФУ в Сумській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
При цьому, у перерахунку зазначено, що згідно Постанови №103 підвищення пенсії складає 5147,55 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 2573,78 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 3860,66 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 5147,55 грн.
02.05.2019 позивач звернувся до ГУ УПФУ в Сумській області із заявою, в якій просив нарахування та виплату належної йому пенсії проводити з урахуванням 100% від підвищення, здійсненого згідно із протоколом про перерахунок пенсії від 11.04.2018 у пенсійні справі № 1810005128, без застосування обмежень, встановлених п. 2 постанови № 103 від 21.02.2018 (а.с. 14).
Листом від 13.05.2019 № 787/Х-11 ГУ УПФУ в Сумській області повідомило позивача, що виплата перерахованих коштів здійснюється з нормами законодавства, чинними на момент проведення перерахунку пенсій. Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Постанови № 103, та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Оскільки після 05.03.2019 - дати набрання законної сили зазначеним рішенням суду, не прийнято нормативно-правового акту, який встановлював інший порядок проведення перерахунку та виплати пенсій, перерахованих на виконання Постанови № 103, то для проведення перерахунку пенсії, за умов, викладених у зверненні позивача, підстави відсутні (а.с. 15).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 103 (в редакції, чинній до 05.03.2019) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Постановою №704 (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з пунктом 2 Постанови №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 Постанови №103 визначений порядок, яким виплата військовослужбовцям-пенсіонерам сум підвищення перерахованих пенсій, що мали бути перераховані та виплачені з 01.01.2018 та у подальшому з 01.01.2019, фактично зменшена та розстрочена на значний термін.
Постановою № 103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Проте не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій.
Суд зауважує, що питання правомірності пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.
Так, рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Суд зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
Таким чином, пункт 2 Постанови №103, який передбачав поетапну виплату пенсіонерам суми підвищення перерахованої пенсії, визнаний протиправним та нечинним.
У той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення №28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Отже, відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Згідно вимог частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Пункти 1, 2 постанови КМУ №103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії ОСОБА_1 , були визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням суду у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню відповідачем.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі №2040/6740/18.
Позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018.
Проте, до 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови №103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ в Сумській області, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову в частині періоду з 01.01.2018 по час набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у суду немає, оскільки дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 50% та 75% у цей період є правомірними.
Поряд з цим, суд також зауважує, що норми Закону №2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відповідно до статті 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Водночас, частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Прийняття 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України Постанови № 804, якою установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 проводиться у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача з 05.03.2019 з урахуванням 100% підвищення до пенсії, оскільки, як вже зазначалося вище, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, за висновком суду, виходячи з приписів вказаних норм, у даному випадку відповідач під час виплати перерахованої у квітні 2018 року пенсії позивача безпідставно зменшив розмір пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Враховуючи викладене, відповідач порушив права позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум, починаючи з 05.03.2019.
Таким чином, позовні вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05.03.2019, протиправними та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також, суд задовольняє позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу суми недоплаченої частини пенсії з 05.03.2019 однією сумою.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством не передбачено виплати пенсії належної позивачу частинами, а отже належним виконанням судового рішення у даному випадку є саме виплата перерахованої суми пенсії позивачу однією сумою.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 по справі №820/1458/18, від 06.06.2019 по справі №520/1255/19, від 31.05.2019 по справі №520/260/19, від 05.08.2019 по справі №520/4138/19, від 14.08.2019 по справі №520/322/19.
Водночас, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
При цьому, ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У той же час, п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, суд зауважує, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому, слід враховувати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Таким чином, обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а.
В даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Слід також зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17 зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко