про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2020 року м. Київ № 320/3464/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Секретаріату Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Конституційного Суду України щодо нерозподілу його конституційного звернення від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України;
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Конституційного Суду України та щодо непередачі його конституційного звернення від 21.09.2019 на розгляд Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України;
- зобов'язати Секретаріат Конституційного Суду України здійснити розподіл його конституційного звернення від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України і здійснити передачу його конституційного звернення від 21.09.201 на розгляд Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України протягом десяти днів після набрання рішенням суду законної сили.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України "Про судовий збір".
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.
Як слідує з прохальної частини позову, позивачем об'єднано у позовній заяві чотири позовні вимоги немайнового характеру, при цьому дві з них є похідними.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1681, 60 грн (840, 80 грн. х 2 = 1681,60 грн.).
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
При цьому позивач разом з позовною заявою надав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
На підтвердження зазначеного позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких його дохід за 2019 рік складає 18695, 04 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків дохід позивача у розмірі 18695, 04 грн визначено тільки за 2 квартал 2019 року, при цьому за 1 квартал, 3 квартал та 4 квартал інформація про його доходи відсутня.
Крім того, у примітці цих відомостей зазначено, що інформація потребує уточнення у джерел доходів.
Отже, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Секретаріату Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Лапій С.М.