про залишення позовної заяви без руху
17 квітня 2020 року м. Київ № 320/3203/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, про визнання протиправними дій ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не додано доказу сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що позивач належить до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та є непрацюючим пенсіонером.
Оцінивши доводи клопотання, суд вважає що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено перелік підстав, за наявності яких позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Позивачка, як на підставу звільнення від судового збору вказує на те, що спір у даній справі стосується виплати компенсації, а тому вважає, що вона звільняється від судового збору на підставі п.4 ст.5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що: "Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:...позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Натомість зі змісту позовної заяви та позовних вимог слідує, що предметом позову є оскарження бездіяльності з перерахунку та виплаті пенсії позивачці, що ні в якій мірі не є компенсацією в розумінні п.4 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Окрім того, у відповідності до пункту 10 частини 1 цієї статті від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи викладене, позивач, будучи віднесеним до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а не до 1 та 2 категорій, як це передбачено пунктом 10 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, - не підпадає під перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору за законом, що унеможливлює задоволення поданого ним клопотання.
Разом з цим, частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Поряд з цим, позивачем не надано доказів наявності обставин, за яких його може бути звільнено від сплати судового збору з підстав, визначених частиною 2 ст. 8 Закону "Про судовий збір", що унеможливлює задоволення його клопотання також з цих підстав.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки позивачем заявлялися вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу на заявлених ним умовах та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату, то судовий збір при зверненні з цим позовом слід обраховувати, виходячи із ставки судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 2102 гривні.
Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Разом з цим, доказів сплати судового збору позивачем до позову не приєднано.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/ , а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Терлецька О.О.