30 квітня 2020 р. Справа № 400/34/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 в інтересах ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001 в особі Врадіївського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Героїв Врадіївщини, 122, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301
про:визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області в особі Врадіївського районного сектору управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області (далі - відповідач, Управління ДМСУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області в особі територіального підрозділу - Врадїївського районного сектору управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області (відповідь від 07.12.2019 року № 4823-947/4823.1-19) в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області в особі територіального підрозділу - Врадїївського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у місті Миколаєві та Миколаївській області оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 11.02.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх позовних позивач вказала, що у зв'язку з настанням 16-ти річчя її сина вони звернулися до відповідача з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки. Відповідачем було надано відповідь про відмову в наданні такого паспорту з посиланням нормативно-правові акти та рекомендацією оформити паспорт громадянина України, що містить безконтактний електронний носій. Позивач не погоджується з відмовою відповідача, оскільки на момент її звернення була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 353), яка передбачає видачу паспорта у вигляді паспортної книжечки.
Відповідачі надали відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просили відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача Управління ДМСУ зазначило, що оскільки звернення про видачу неповнолітній особі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, здійснено в неустановленому порядку та не відповідає встановленій формі. Лист Управління ДМСУ висновку про відмову в прийнятті поданої позивачем заяви із зазначенням підстав такої відмови не містить. Фактично, листом від 10.12.2019 року відповідач роз'яснив позивачу порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України. Крім того, заяву подано в порядку Закону України «Про звернення громадян».
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі та додатково зазначила, що її син звертався до відповідного територіального відділу Управління Державної міграційної служби України та саме із заявою про видачу паспорту у формі паспортної книжечки.
Ухвалою від 30.04.2020 року суд замінив первинних відповідачів у справі на належних - Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області та Врадіївський районний сектор управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 є матір'ю та законним представником своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . У зв'язку з настанням 16-ти річчя дитини зазначені особи зверталися до Врадіївського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.
Листом від 07.12.2019 року № 4283-947/4823.1-19 Врадіївським районним сектором управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області було надано відповідь на вказане звернення, відповідно до якого позивачу роз'яснено, що згідно постанови Кабінету міністрів України від 03.04.2019 року № 398 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302», Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Зазначеним листом також роз'яснено право позивача на звернення до суду для отримання відповідного рішення.
Не погоджуючись з відмовою у видачі паспортної книжечки, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон України № 5492) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України № 5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст. 21 Закону України № 5492 встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій (ч. 3 ст. 13 Закону України № 5492).
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-XII).
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Разом з тим, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови № 302 постановлено запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно п. 3 Постанови № 302 прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, визначено, що ознаками цієї типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що дана справа за позовом ОСОБА_1 підпадає під ознаки зразкової справи № Пз/9901/2/18.
У відповідності до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові від 19.09.2018 року у справі Пз/9901/2/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.
Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID -картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року (заява 4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15.11.2007 року (заява № 22750/02) зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.02.2003 року) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) в особі Врадіївського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Героїв Врадіївщини, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 37844163) - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі територіального підрозділу - Врадїївського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (відповідь від 07.12.2019 року № 4823-947/4823.1-19) в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37844163) в особі територіального підрозділу - Врадїївського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Героїв Врадіївщини, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 37844163) оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.04.2020 року.
Суддя О.В. Малих