Іменем України
04 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/693/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 17 лютого 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кремінської міської ради (далі - відповідач), в якій заявлено такі позовні вимоги:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Кремінської міської ради від 21 серпня 2019 року № 49/14 про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах селища стара Краснянка, площею 2,00 га, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, для ведення особистого селянського господарства та відмові в передачі її в приватну власність;
2) зобов'язати Кремінську міську раду повторно розглянути заяву позивача від 08 липня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, із земель комунальної власності Кремінської міської ради, що розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність у відповідності до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га, із земель комунальної власності Кремінської міської ради, що розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства. У місячний строк з дня реєстрації вказаної заяви Кремінська міська рада не надала дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надала мотивованої відмови у його наданні.
Позивач 21 травня 2019 року у порядку, визначеному абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, замовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що 27 травня 2019 року письмово повідомив відповідача та додав договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На замовлення позивача розроблено та погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, із земель комунальної власності Кремінської міської ради, що розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства.
Позивач 08 липня 2019 року відповідно до частини дев'ятої статті 118, статті 122 Земельного кодексу України із заявою направив, а відповідач отримав, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідач відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (з 08 липня 2019 року) повинен був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Однак відповідач протягом зазначеного строку рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, чи рішення про відмову, не прийняв.
Кремінською міською радою 21 серпня 2019 року прийнято рішення № 49/14 про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах селища Стара Краснянка, площею 2,00 га, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, для ведення особистого селянського господарства та в передачі її в приватну власність. У вказаному рішенні відповідач як на підстави для його прийняття посилається на врахування рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 05 червня 2019 року № 46/38 «Про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ( сел. Стара Краснянка )» та рішення 47 сесії міської ради 7 скликання від 26 червня 2019 року № 47/14 «Про створення громадських сіножатей в межах сел. Стара Краснянка» та статті 12, 34, 83 Земельного кодексу України, статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Позивач з таким рішенням не згоден, оскільки системний аналіз положень статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України дає можливості дійти висновку, що законом передбачений поетапний алгоритм безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності у власність громадянам. При цьому, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку, визначеному статтею 186-1 Земельного кодексу України, стаття 118 Земельного кодексу України не містить. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Тобто, відповідач згідно з положеннями Земельного кодексу України зобов'язаний був у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження цього проекту землеустрою та надати земельну ділянку у власність.
Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 36).
Від позивача 02 березня 2020 року надійшла уточнена позовна заява, приведена у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 39-43).
Ухвалою від 10 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 45-46).
Від Кремінської міської ради 27 березня 2020 року за вх. № 12170/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 53-60).
Так, в даній ситуації Кремінська міська рада прийняла рішення № 49/14 в повній відповідності до вимог чинного законодавства. Земельний кодекс України дійсно встановлює двотижневий строк для прийняття рішення. Проте, відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. З огляду на вказані положення, всі проекти рішень, в тому числі і щодо затвердження проекту землеустрою і передачі земельної ділянки в приватну власність, мають бути оприлюдненні за 20 робочих днів до розгляду, і тому розглянути заяву в двотижневий строк відсутня можливість, в тому числі і через колізії у чинному законодавстві України.
Також відповідач зауважує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу. Таким чином, прийняте Кремінською міською радою рішення від 05 червня 2019 року № 46/38 «Про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », окрім створення громадських сіножатей, є однією з підстав прийняття оскаржуваного позивачем рішення. При цьому пропуск місячного строку на розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не свідчить про протиправність прийнятого рішення, яке є чинним і не скасованим у судовому порядку. Аналогічні висновки також вказані у вищевказаній постанові Верховного Суду, відповідно до якої строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб'єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов'язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про протиправність ухваленого рішення. Вказане рішення є чинним.
Крім того, відповідач зазначає, що рішення Кремінської міської ради від 26 червня 2019 року № 47/14 «Про створення громадських сіножатей в межах сел. Стара Краснянка» є також чинним, ніким наразі не оскаржувалось. Вказане рішення свідчить про волевиявлення Кремінської міської ради щодо створення на цій території громадських сіножатей і про неможливість подальшої передачі будь-якої земельної ділянки на цій території у приватну власність, оскільки б це прямо суперечило рішенню Кремінської міської ради від 26 червня 2019 року № 47/14 «Про створення громадських сіножатей в межах сел. Стара Краснянка». При цьому вказане рішення є також початковим етапом з метою подальшого формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. При цьому відповідно до пункту 3 рішення Кремінська міська рада вирішила оформити через землевпорядну організацію, яка має право на виконання цих робіт, технічну документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, погодити у встановленому законом порядку та надати міській раді на розгляд та затвердження. Відповідно до частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Таким чином, право комунальної власності на земельну ділянку як на громадські сіножаті не зареєстровано виключно у зв'язку з діями відповідача, який достеменно знаючи про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, замовив розробку проекту землеустрою та здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, здійснивши перешкоди у подальшій реалізації рішення Кремінської міської ради від 26 червня 2019 року № 47/14.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до Кремінської міської ради із заявою від 12 квітня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель комунальної власності Кремінської міської ради, що розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, для ведення особистого селянського господарства, разом з якою надав копію паспорта та графічний матеріал із зазначенням місця розташування земельної ділянки (арк. спр. 14-15).
Заява отримана відповідачем 12 квітня 2019 року, що підтверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції відповідача на ній.
Згідно з довідкою відділу у Кремінському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 31 травня 2019 року № 1012/163-19 зазначена у заяві земельна ділянка, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, враховується у розділі ІІ форми 6 зем, а саме: шифр рядка 96 (землі, не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту); гр. 05 (рілля); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; земельна ділянка не відноситься до особо цінних земель (арк. спр. 20).
Листом міського голови від 15 травня 2019 року № Ж-137/3-14 повідомлено позивача, що його заява буде розглянута постійною комісією міської ради з питань землекористування, архітектури, благоустрою, будівництва та екології за участю представників мешканців сел. Стара Краснянка з виїздом на місцевість та у його присутності (арк. спр. 61).
Згідно з протоколом зборів Старокраснянської громади від 26 травня 2019 року присутні на зборах жителі села Стара Краснянка вирішили в оренду, чи будь-яку власність землі сінокосу не надавати, просити міську раду про закріплення цього сінокосу за громадою (арк. спр. 62).
Позивач 27 травня 2019 року звернувся за розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Кремінської міської ради, що підтверджено копіями договору від 27 травня 2019 року № 38, укладеним позивачем з ПП «Землевпорядна фірма «Континент-ЛВК», та завдання на виконання робіт (арк. спр. 16-18).
Про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання дозволу Кремінської міської ради позивач 27 травня 2019 року письмово повідомив відповідача, що підтверджено копією повідомлення із відміткою про його отримання відповідачем (арк. спр. 19).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21 червня 2019 року № 6548/82-19 погоджений з територіальним органом Держгеокадастру, що підтверджено копією висновку від 21 червня 2019 року № 6548/82-19 (арк. спр. 21), та відділом містобудування та архітектури Кремінської районної державної адміністрації, що підтверджено копією висновку від 26 червня 2019 року № 48/13-19 (арк. спр.22).
Сформовану земельну зелінку, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, 02 липня 2019 року зареєстровано у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (арк. спр. 23-25).
Жителі селища Стара Краснянка 30 травня 2019 року звернулися до Кремінської міської ради за закріпленням громадського сінокосу, розташованого в районі вулиць Шахтарська та Ольхова, за громадою села та у подальшому не приймати рішень щодо виділення громадського сінокосу у приватну власність будь-яким громадянам (арк. спр. 63).
Згідно з протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології від 30 травня 2019 року № 47 (питання за номером 3) комісія вирішила погодитися з проектом рішення без змін та доповнень і винести на розгляд сесії проект рішення «Про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ( сел. Стара Краснянка) » (арк. спр. 64-76).
Рішенням Кремінської міської ради від 05 червня 2019 року № 46/38 відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах сел. Стара Краснянка, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з послідуючою передачею її в приватну власність (арк. спр. 77).
Дослідженням змісту цього рішення встановлено, що відповідачем його прийнято, враховуючи протокол зборів мешканців селища Стара Краснянка від 26 травня 2019 року та звернення мешканців селища щодо оформлення даної земельної ділянки як громадські сіножатні, керуючись статтями 12, 34, 83 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зазначене рішення вручено позивачу 10 червня 2019 року, що підтверджено його підписом про отримання у журналі реєстрації і видачі рішень відповідача (арк. спр. 78).
Згідно з протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології від 20 червня 2019 року № 48 (питання за номером 7) комісія вирішила погодитися з проектом рішення без змін та доповнень і винести на розгляд сесії проект рішення «Про створення громадських сіножатей в межах селища Стара Краснянка» (арк. спр. 79-91).
Рішенням Кремінської міської ради від 26 червня 2019 року № 47/14 затверджено Положення про громадські сіножатні, які створюються в межах селища Стара Краснянка Кремінської міської ради Кремінського району Луганської області; надано дозвіл Кремінській міській раді на проведення інвентаризації земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення приблизною площею 7,0 га з визначенням виду угідь - сіножатні, для створення громадських сіножатей, розташованих в межах селища Стара Краснянка; Кремінській міській раді оформити через землевпорядну організацію, яка має право на виконання цих робіт, технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, погодити у встановленому законом порядку та надати міській раді на розгляд та затвердження (арк. спр. 92-96).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08 липня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, яка розташована в межах населеного пункту селища Стара Краснянка Кремінського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Кремінської міської ради, разом з якою надав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію довіреності (арк. спр. 26).
Заява отримана відповідачем 08 липня 2019 року, що підтверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції та підписом уповноваженої особи відповідача на ній.
Листом міського голови від 10 липня 2019 року № Ж 299/3-14, Ж 301/3-14 повідомлено позивача, що заява буде розглянута постійною комісією міської ради з питань землекористування, архітектури, благоустрою, будівництва та екології та буде винесений відповідний проект рішення на розгляд депутатам на чергову сесію міської ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Регламенту Кремінської міської ради 7 скликання (арк. спр. 27).
Згідно з протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології від 16 серпня 2019 року № 50 (питання за номером 1) комісія вирішила погодитися з проектом рішення без змін та доповнень і винести на розгляд сесії проект рішення «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її в приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » (арк. спр. 97-102).
Рішенням Кремінської міської ради від 21 серпня 2019 року № 49/14 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах селища Стара Краснянка, площею 2,00 га, кадастровий номер 4421610103:03:022:0015, для ведення особистого селянського господарства та відмовлено в передачі її в приватну власність (арк. спр. 28).
Дослідженням змісту цього рішення встановлено, що відповідачем його прийнято, враховуючи рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 05 червня 2019 року № 46/38 «Про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ( сел. Стара Краснянка )» та рішення 47 сесії міської ради 7 скликання від 26 червня 2019 року № 47/14 «Про створення громадських сіножатей в межах сел. Стара Краснянка», керуючись статтями 12, 34, 83 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97 ВР) (тут і надалі положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР сільській голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Частинами першою, другою та десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами «а», «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною другою статті 34 Земельного кодексу України визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема:
- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста);
- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (частина сьома);
- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма);
- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом-після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев'ята);
- відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята);
- у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п'ятнадцята статті 186 Земельного кодексу України).
Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина сімнадцята статті 186 Земельного кодексу України).
Положеннями частини вісімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України встановлено, що кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.
Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта статті 186-1 Земельного кодексу України).
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 186-1 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
З системного аналізу вищевикладених положень законодавства слідує, що прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є результатом певної процедури, яка йому передує і включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання у місячний строк дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що такий орган у двотижневий строк зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
За такого правового регулювання можна дійти висновку, що відмова органу виконавчої влади або місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження. У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 78626478), в якій колегією суддів Судової палати здійснено відступ від правового висновку, висловленого у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 804/3703/16, що рішення суб'єкта владних повноважень на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою не має правового значення і не порушує права особи.
Як встановлено судом з вищеописаних доказів, позивач 12 квітня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Всупереч вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України Кремінська міська рада протягом місяця з дня реєстрації вказаної заяви рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні) не прийняла.
Як наслідок такої бездіяльності відповідача, у позивача відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України виникло право протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідача замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого року.
Судом встановлено, що позивач наданим йому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України правом скористався та 27 травня 2019 року звернувся до землевпорядної організації за розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уклав відповідний договір, про що письмово повідомив Кремінську міську раду.
У свою чергу Кремінською міською радою 05 червня 2019 року прийнято рішення № 46/38, яким відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах сел. Стара Краснянка, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з послідуючою передачею її в приватну власність. Рішення отримано позивачем 10 червня 2019 року, що підтверджено підписом у журналі реєстрації і видачі рішень відповідача.
Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що строк розгляду заяви є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб'єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов'язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі.
Судом встановлено, що позивач за оскарженням рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки до суду не звертався, тому на час прийняття відповідачем рішення від 21 серпня 2019 року № 49/14 про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рішення Кремінської міської ради від 05 червня 2019 року № 46/38 було чинним та створювало перешкоди у позитивному вирішенні питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою.
Вищевказана обставина зазначена відповідачем у рішенні від 21 серпня 2019 року № 49/14, як така, що стала підставою для його прийняття.
У свою чергу, суд під час розгляду та вирішення даної адміністративної справи не надає правової оцінки обставинам, якими позивач обґрунтовує протиправність рішення Кремінської міської ради від 05 червня 2019 року № 46/38, оскільки вказане рішення не є предметом оскарження у цій справі, тому встановлення таких обставин виходить за межі предмету доказування.
З цих підстав суд не надає оцінки щодо правомірності й рішенню Кремінської міської ради від 26 червня 2019 року № 47/14 «Про створення громадських сіножатей в межах сел. Стара Краснянка», яке також зазначено відповідачем як підстава для прийняття рішення від 21 серпня 2019 року № 49/14.
Що стосується порушення відповідачем двотижневого строку на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановленого частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України, суд зазначає, що само по собі таке формальне порушення відповідачем реалізації своїх повноважень не свідчить про протиправність ухваленого рішення, тому не може бути підставою для скасування правильного за замістом рішення суб'єкта владних повноважень.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Зважаючи на встановлені судом обставини, керуючись правовим висновком, висловленим Верховним Судом від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 78626478), суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, керуючись положеннями статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кремінської міської ради (місцезнаходження: 92900, Луганська область, місто Кремінна, проспект Дружби, будинок 13, код за ЄДРПОУ 21757011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова