про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
04 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1777/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
29.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), у якому позивачка просить суд: визнати нечинним та скасувати рішення відповідача № 4645/2019 від 31.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачці; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років позивачці відповідно до п. 4 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції закону № 2663-ІІІ від 26.07.2001), виходячи з розміру пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 % місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначити за 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією відповідно до довідок прокуратури Луганської області №№ 18-317вих-19 від 23.10.2019 та виплачувати пенсію з дати звернення до управління без обмеження її максимальним розміром.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачка посилається на те, що 23 жовтня 2019 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років у порядку ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону від 05.11.1991 №1789-ХІІ). Зокрема, щодо дострокового виходу на пенсію після досягнення 50 років та наявності необхідного страхового стажу 34 роки, з яких понад 18 років спеціального трудового стажу. Рішенням № 4645/2019 від 31.10.2019 відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії, посилаючись на Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення до цього Закону, який набрав чинності 15.07.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. Таким чином, положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на призначення пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність з дня набрання чинності Законом №1697-VII, а саме з 15.07.2015, а право на пенсію може бути реалізовано на підставах тих норм, які діють на час звернення за призначенням пенсії. Згідно п. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII право на пенсійне забезпечення за вислугу років мають прокурори в період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року при наявності стажу роботи за вислугу років 24 роки 6 місяців, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців. Відповідач у своєму рішенні вказав, що стаж позивачки за вислугу років складає 19 років 1 день, що це не відповідає вимогам п. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII. Проте відповідач не розглянув доводи позивачки, зазначені у заяві про призначення пенсії від 23.10.2019, в якій вказано, що позивачка досягла 50 років, має понад 34 роки страхового стажу, з яких понад 18 років прокурорського (вислуги років).
Водночас, відповідно до п. 5 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Отже, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача діють положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, відповідно до якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідний стаж роботі, а у разі відсутності необхідної вислуги років прокурори жінки за наявності стажу роботи на посаді прокурора 14 років 6 місяців та страхового стажу 30 років і досягнення віку 55 років. Данною статтею збільшено як стаж роботи на посадах прокурора, так і страховий стаж, що дає позивачці право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (з 20 років до 24 років 6 місяців) та збільшено вік жінки з 50 років до 55 років, що є звуженням права позивачки в розумінні Конституції України. Загальний страховий стаж позивачки складає понад 35 років, з яких понад 19 - вислуга років. Тому з рішенням відповідача позивачка не погоджується та вважає його протиправним та таким, що не відповідає приписам законодавства України, міжнародним нормативним актам, рішенням Конституційного суду України, ЄСПЛ і підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Відповідно до статей 12, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України вказана справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів; також надати суду належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії з додатками, копію рішення, прийнятого за наслідками розгляду вказаної заяви, та всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскарженого рішення.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун