30 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/884/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2019 року про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановленням ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати відповідача виплатити 367275, 00 грн. одноразової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року по справі № 240/433/19 відповідачем було розглянуто його заяву і 31 липня 2019 року прийнято рішення про відмову у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Підставою відмови стало те, що в різних медичних документах зазначено різні діагнози захворювання та невідповідність поданих документів пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21 жовтня 2015 року. З такою відмовою позивач не погоджується, вважає її протиправною, оскільки вона протирічить пункту 14 вказаного Порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
18 березня 2020 року від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позов, в якому воно просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 суперечать Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою КМУ № 850 від 21 жовтня 2015 року, тому не підлягають задоволенню.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 25 травня 1984 року по 23 грудня 1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
НАСК "Оранта" 31 січня 2001 року позивачу проведено виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування працівників МВС України в розмірі 925, 00 грн. у зв'язку з установленням 25 % втрати працездатності.
ОСОБА_1 з 24 липня 2018 року встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, так, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 101326.
У зв'язку з цим позивач звертався до відповідача та Управління внутрішніх справ України в Житомирській області із заявами про виплату одноразової грошової допомоги. Однак його документи були повернуті на підставі пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.
Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 оскаржував їх до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року по справі № 240/433/19, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, за заявою позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
На виконання вказаного рішення суду 31 липня 2019 року відповідачем відмовлено у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що інформація, зазначена у виписці з акта огляду МСЕК, не відповідає інформації, зазначеній у свідоцтві про хворобу. Крім того, у надісланих матеріалах не дотримано вимог пункту 4 Порядку.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Приписи пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» України «Про Національну поліцію» визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок № 850).
Так, відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Зі змісту пункту 1 Порядку № 850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 вказаного Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку № 850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Приписами пункту 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
За правилами пункту 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно з яким після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги. В свою чергу МВС в місячний строк після надходження документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні такої допомоги. Перелік підстав відмови у призначенні і виплаті грошової допомоги визначений пунктом 14 Порядку № 850, який є вичерпним.
Як встановлено судом, підставою для відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності стала, на думку відповідача, невідповідність інформації, зазначеної у виписці з акта огляду МСЕК, інформації, зазначеній у свідоцтві про хворобу, та недотримання вимог пункту 4 Порядку № 850.
При цьому Міністерством внутрішніх справ України не надано будь-яких доказів такої невідповідності, не наведено обгрунтування підстав відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 спірної допомоги і у відзиві на позов.
Також суд критично ставиться до посилань відповідача на пункт 4 Порядку № 850, оскільки дана правова норма не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Отже, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, протирічить нормам чинного законодавства та не містить підстав, визначених пунктом 14 Порядку № 850.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своєї відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, тому суд вважає її необгрунтованою, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2019 року про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з врахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов