ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2020 р. справа № 300/532/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви від 16.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання розглянути заяву від 16.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статі 20 Земельного кодексу України.
06.03.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення норм статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статі 20 Земельного кодексу України, за наявності у позивача проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення, якої змінюється, не прийняв рішення за результатами розгляду заяви позивача від 16.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення в землі житлової та громадської забудови. Вважає таку бездіяльність протиправною та просить зобов'язати відповідача розглянути заяву від 16.11.2019 та прийняти відповідне рішення.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, тому суд відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, встановив наступне.
ОСОБА_1 , відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.02.2019 серії ННМ834500, є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1037 га, кадастровий номер 2620455100:01:001:1417, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).
Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Богородчаснської районної державної адміністрації №105/01-19 від 09.09.2019 в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, уповноважений орган містобудування та архітектури погодив проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 виключно у межах ч.2 ст. 186-1 Земельного кодексу України (а.с. 6).
Також відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 01.10.2019 №12752/88-19 даний проект землеустрою відвідає земельному законодавству та прийнятим нормативно-правовим актам та погоджується (а.с.7-8).
ОСОБА_1 07.10.2019 та повторно 16.12.2019 звертався до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області із заявою, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення в землі житлової та громадської забудови (а.с. 5).
Згідно витягу з протоколу №36 сесії Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою селищна рада рішення не прийняла (за - 1, проти - 4, утрималися - 14) (а.с.14).
Згідно витягу з протоколу №35 сесії Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою селищна рада рішення не прийняла (за - 1, проти - 7, утрималися - 10) (а.с.15).
Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяви протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельний кодекс України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Згідно з частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Стаття 186-1 Земельного кодексу України визначає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 186-1).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (частина 2 статті 186-1).
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина 4 статті 186-1).
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина 1 статті 186-1).
Суд встановив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1037 га., кадастровий номер 2620455100:01:001:1417, що розташована по АДРЕСА_1 у селищі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Із системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Згідно з частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При цьому, суд зазначає, що частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України прямо встановлено, що орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Таким чином, суд зазначає, що орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Оскільки, на момент звернення позивача до суду відповідач за наслідками розгляду заяв позивача не прийняв жодного рішення, то така бездіяльність відповідача є протиправною.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, оскільки вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1037 га., кадастровий номер 2620455100:01:001:1417 погоджено з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України прямо встановлено, що орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення, то суд, відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути заяви позивача від 16.12.2019, зареєстровану відповідачем 16.12.2019 за №Ш-644, та прийняти рішення відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статі 20 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за №23.18953.1/203710242 від 03.03.2020, підтвердив сплату судового збору розмірі 840,80 гривень, за подання даного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області (індекс 77701, вулиця Шевченка, 66, селище Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357035) щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 ) від 16.12.2019, зареєстровану відповідачем за №Ш-644, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) в землі житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Богородчанську селищну раду Івано-Франківської області (індекс 77701, вулиця Шевченка, 66, селище Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357035) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 ) від 16.12.2019, зареєстровану відповідачем за №Ш-644 та за наслідками її розгляду прийняти рішення відповідно до статті 59 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 20 Земельного кодексу України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області (індекс 77701, вулиця Шевченка, 66, селище Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357035) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 ).
Відповідач - Богородчанська селищна рада Івано-Франківської області (індекс 77701, вулиця Шевченка, 66, селище Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357035).
Суддя Главач І.А.