Справа № 204/2585/20
Провадження № 3/204/1641/20
04 травня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
сідорського ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, -
У квітні 2020 року до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2020 року серії ГП № 289889, 20 квітня 2020 року, близько 13.00 год., за адресою: АДРЕСА_2 . Дніпро, вул. Романа Шухевича, АДРЕСА_3 , у дворі ОСОБА_2 перебував в громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора чи захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно, та перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги пп. 1 та 16 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У частині 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п. 1 та пп. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 15.04.2020 року, станом на день складення протоколу), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин. Заборонено з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Термін «громадське місце» визначений у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», де зазначено, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
У протоколі серії ГП № 289889 від 20 квітня 2020 року, складеному відносно ОСОБА_2 , зазначено, що останній 20 квітня 2020 року, близько 13.00 год., перебував у громадському місці за адресою: АДРЕСА_3 у дворі.
Однак, слід зазначити, що перебування на вулиці, у дворі не є перебуванням у громадському місці у розумінні норм статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Крім того, відповідно до пп. 16 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211, (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 15.04.2020 року, станом на день складення протоколу), заборонено перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.
Однак, жодних переконливих та достатніх доказів того, що ОСОБА_2 не мав при собі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, матеріали справи не містять. Матеріали справи взагалі не містять жодних доказів, крім протоколу та рапорту поліцейського.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог пп. 1 та 16 п. 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, та відсутність у зв'язку з цим в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 44-3, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення сідорського ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Д.Л. Черкез