Справа № 204/2514/20
Провадження № 3/204/1590/20
04 травня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, -
У квітні 2020 року до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.04.2020 року серії АПР18 № 434501, 08 квітня 2020 року, о 14.50 год., по вул. Робочій, 77, на ринку, ОСОБА_2 продавала продукти харчування без захисту очей (засоби гігієни), чим порушила вимоги постанови КМУ від 02 квітня 2020 року № 255 від 02.04.2020 року, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У частині 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 02.04.2020 року, станом на день складення протоколу), якою установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.
Однак, у протоколі серії АПР18 № 434501 від 08 квітня 2020 року, складеному відносно ОСОБА_2 , не зазначено, вимоги якого саме пункту вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України 08 квітня 2020 року було порушено ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, матеріали справи взагалі не містять жодних належних та допустимих доказів, крім протоколу. Додані до протоколу фотознімки судом до уваги в якості доказів не приймаються, оскільки невідомо коли, де та ким зроблені вказані фотознімки, а також відсутні докази того, що на цих фотознімках зображена саме ОСОБА_2 .
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, та відсутність у зв'язку з цим в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 44-3, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Д.Л. Черкез