Справа № 204/8623/19
Провадження № 2/204/442/20
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
30 квітня 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Голушко В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача адвоката Савко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів, та додаткових витрат на утримання дитини, -
У грудні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд:
- стягнути заборгованість по аліментам з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 75 613 грн. 49 коп.;
- стягнути неустойку (пеню) у сумі 20 519 грн. 39 коп. за заборгованість по аліментам у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 14 161 грн. 50 коп.;
- стягувати періодично з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6750 грн., щорічно.
В обґрунтування позову зазначала, що позивач та відповідач перебували у цивільному шлюбі з червня 2001 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач сплачує аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно у розмірі ј від усіх видів доходу, і до досягнення дитиною повноліття, відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Донька проживає разом з позивачем. За весь час з моменту народження доньки відповідач у її вихованні участі не приймав, матеріально допомагав, сплачував аліменти не повністю, що приводить позивача у важке становище щодо матеріального забезпечення дитини. Станом на 06 грудня 2019 року заборгованість позивача зі сплати аліментів складає 75 613,49 грн.
Доньці необхідні гроші для навчання, духовного та морального розвитку, покращення стану її здоров'я, необхідне повноцінне харчування та одяг.
Відповідно до розрахунку державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новокодацького районного управління юстиції Сидориної Д.М заборгованість по стягненню аліментів станом на 06 грудня 2019 року складає 75 613,49 грн.
Донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально - художній коледж», форма навчання денна, напрям підготовки акторське мистецтво (лялькове), за контрактом, у зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати на дитину у сумі 28323 грн. Відповідач добровільно відмовляється нести додаткові витрати на дитину, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, які у ній зазначені.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, пояснив, що більше сплачувати аліменти, а ніж він сплачує, не має можливості, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, пояснення сторін в судовому засіданні, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.с.6,8).
Відповідно до виконавчого листа від 04 червня 2003 року, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 22 вересня 2003 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання його дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше Ѕ частини, неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21 травня 2003 року і до досягнення дочкою повноліття, в особі матері ОСОБА_4 (арк.с.10-13).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів проведеного державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, станом на 06.12.2019 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-1870 від 22.09.2003 року, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, складає 75613 грн. 49 коп. (арк.с.14-17).
Відповідно до довідки Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально - художній коледж» № 350 від 25.11.2019 року ОСОБА_3 навчається в Дніпропетровському театрально - художньому коледжі І рівня акредитації на денному відділенні на 2 курсі, театрального відділення з 01.09.2018 року по 10.02.2022 року на базу 9 класів по спеціальності « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (арк.с.21).
Відповідно до наданих суду квитанцій ОСОБА_5 за період з 01.08.2018 року по 05.12.2019 року сплачено за навчання в ОКВНЗ ДТХК - 28323 грн. (арк.с.22-23).
Розглядаючи вимогу позивача в частині стягнення з відповідача на її користь заборгованості зі сплати аліментів, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 СК України за рішенням суду може стягуватись лише заборгованість по аліментах, які стягуються з боржника відповідно до ст. 187 СК України на підставі його заяви, поданої за місцем роботи, виплати пенсії, стипендії. Стягнення заборгованості, яка виникла на підставі судового рішення про стягнення аліментів, в судовому порядку законом не передбачено. Тобто, вже наявне рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, яке повинно виконуватися.
Крім того, відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження" встановлений порядок дій державного виконавця при виконанні рішення суду та стягнення утвореної заборгованості з боржника, зокрема, порядок дій самого стягувача у разі не вчинення таких дій державним виконавцем.
Відповідно до ст. 164 КК України передбачена кримінальна відповідальність у разі злісного ухилення від сплати аліментів на утримання дитини.
Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по аліментах є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно абз.1 ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі
№ 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах
від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та
від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має бути розрахована наступним чином:
червень 2011 року = 140,40х0,01х2373 = 3375, 20 грн.;
липень 2011 року = 721,25х0,01х2342 = 16891,67 грн.;
серпень 2011 року = 255,50х0,01х2311= 5904,60 грн.;
вересень 2011 року = 300х0,01х2281 = 6843 грн.;
жовтень 2011року =243,75х0,01х2250 = 5484, 38 грн.;
листопад 2011 = 212,25х0,01х2220 = 4711, 95 грн.;
грудень 2011 року =76х0,01х2189 = 1663, 64 грн.;
січень 2012 року =715х0,01х2158 = 15429, 07 грн.;
лютий 2012 року = 41,25х0,01х2129 = 878, 21 грн.;
березень 2012 року = 60,50х0,01х2098 = 1269, 29 грн.;
червень 2012 року =450,67х0,01х2068 = 9319, 85 грн.;
липень 2012 року = 428,72 х0,01х2037 = 8733, 03 грн.;
вересень 2012 року = 413, 46 х0,01х2007 = 8298, 14 грн.;
березень 2013 року = 450,67х0,01 х1976 = 8905, 23 грн.;
червень 2013року = 450, 67 х0,01 х 1946 = 8770, 03 грн.;
вересень 2013 року = 450, 67 х 0,01х1916 = 8634, 83 грн.;
листопад 2013 року = 835, 25 грн. х 0,01 х1886 = 15752, 80 грн.;
грудень 2013 року = 165х0,01 х1855 = 3060, 75 грн.;
січень 2014 року = 385,41 х0,01х1824 = 7029, 88 грн.;
лютий 2014 року = 152,98 х 0,01х1795 = 2745,99 грн.;
березень 2014 року = 126,43 х 0,01х 1765 = 2231, 49 грн.;
травень 2014 року = 901,25 х 0,01х1734 = 15627 грн.;
червень 2014 року = 202,91 х0,01х1704 = 3457, 58 грн.;
серпень 2014 року = 182, 85 х 0,01 х 1673 = 3059, 08 грн.;
вересень 2014 року = 190, 39 х 0,01 х 1643 = 3128, 11 грн.;
жовтень 2014 року = 207, 14 х 0,01х1612=3339, 10 грн.;
листопад 2014 року = 89, 44 х 0,01 х1582 = 4578, 94 грн.;
грудень 2014 року = 1005, 25 х 0,01 х 1551 = 15591, 42 грн.;
квітень 2015 року = 433,62 х 0,01 х 1521 = 6595, 36 грн.;
серпень 2015 року = 1136, 75 х 0,01 х1490 = 16937, 57 грн.;
вересень 2015 року = 664, 79 х 0,01 х 1460 = 9705, 93 грн.;
жовтень 2015 року = 730, 39 х 0,01 х 1429 = 10437, 27 грн.;
листопад 2015 року = 820,13 х 0,01 х 1399= 11437, 62 грн.;
грудень 2015 року = 450,10 х 0,01х1368 = 6157, 37 грн;
січень 2016 року = 1111, 25 х 0,01 х 1337 = 14857, 41 грн.;
лютий 2016 року = 1142 х 0,01 х 1308 = 14937, 36 грн.;
березень 2016 року = 1191, 25 х 0,01 х 1277 = 15212, 26 грн.;
квітень 2016 року = 1217, 50 х 0,01 х 1247 = 15182, 22 грн.;
травень 2016 року = 1247,50 х 0,01 х 1216 = 15169, 60 грн.;
червень 2016 року = 1290, 25 х 0, 01 х 1186 = 15302, 36 грн.;
липень 2016 року = 1332, 25 х 0, 01 х 1155 = 15387, 49 грн.;
серпень 2016 року = 1279, 50 х 0,01 х 1124 = 14381, 58 грн.;
вересень 2016 року = 1318 х 0,01 х 1094 = 14418, 92 грн.;
жовтень 2016 року = 1317, 75 х 0,01 х 1063 = 14007, 68 грн.;
листопад 2016 року = 1338 х 0,01 х 1033 = 14718, 24 грн.;
грудень 2016 року = 1478, 25 грн. х 0,01 х 1002 = 14812, 06 грн.;
січень 2017 року = 1804, 84 х 0,01 х 971 = 17525 грн.;
лютий 2017 року = 1852, 33 х 0,01 х 943 = 17464, 47 грн.;
березень 2017 року = 679, 57 х 0,01 х912 =6197, 67 грн.;
травень 2017 року = 882,32 х 0,01 х 881 = 7773, 24 грн.;
червень 2017 року = 180,09 х 0,01 х 851 = 1532, 56 грн.;
серпень 2017 року = 3,18х0,01х820 = 26, 07 грн.;
вересень 2017 року = 1026 х 0,01 х 790 = 8105, 40 грн.;
листопад 2017 року = 1006 х 0,01 х 760 = 7645, 60 грн.;
грудень 2017 року = 271,75 х 0,01 х 729 = 1981, 06 грн.;
січень 2018 року = 1084,75 х0,01 х 698 = 7571, 55 грн.;
лютий 2018 року = 1065, 25 х 0,01 х 670 = 7137, 17 грн.;
березень 2018 року = 2065, 75 х 0,01 х 639 = 13200, 14грн.;
квітень 2018 року =1244, 50 х 0,01 х 609 = 7579 грн.;
травень 2018 року = 406 х 0,01 х 578 = 2346, 68 грн.;
червень 2018 року = 2266, 25 х 0,01 х 578 = 12419 грн.;
липень 2018 року = 517 х 0,01 х 517 = 2627, 89 грн.;
серпень 2018 року = 1350 х 0,01 х 486 = 6561 грн.;
вересень 2018 року = 2257, 25 х 0,01 х 456 = 10293 грн.;
жовтень 2018 року = 1476 х 0,01 х 425 = 6273 грн.;
листопад 2018 року = 509, 25 х 0,01 х 395 = 2011, 54 грн.;
грудень 2018 року = 2547 х 0,01 х 364 = 9271, 08 грн.;
січень 2019 року = 611 х 0,01 х 333 = 2034, 63 грн.;
лютий 2019 року = 1451, 75 х 0,01 х 305 = 4427, 84 грн.;
березень 2019 року = 1681, 75 х 0,01 х 274 = 4607, 99 грн.;
квітень 2019 року = 2647 х 0,01 х 244 = 6458, 68 грн.;
травень 2019 року = 1742 х 0,01 х 213 = 3710, 46 грн.;
червень 2019 року 1820,50 х0,01 х 183 = 3331, 51 грн.;
липень 2019 року = 1021 х 0,01 х 152 = 1552, 68 грн.;
серпень 2019 року = 1850, 50 х 0, 01х121 = 2239, 10 грн.;
вересень 2019 року = 2769 х 0,01 х 91 = 2519, 79 грн.;
жовтень 2019 року = 1889 х 0,01 х 60 = 1133, 40 грн.;
листопад 2019 року = 1889 х0,01 х 30 = 566, 70 грн.
Таким чином, загальна сума пені за період заборгованості по аліментам з червня 2011 року по листопад 2019 року складає 621582 грн. 13 коп.
Вирішуючи питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України, згідно якої у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків, отже, сума пені за прострочення сплати аліментів за період з червня 2011 року по листопад 2019 року складає 75613 грн. 49 коп.
Проте, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
З урахуванням зазначеного, та виходячи з вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів згідно розрахунку позивача, складає: 20 519 грн. 39 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів неможна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідачем в судовому засіданні докази на підтвердження поважності причин, з яких він не мав змоги сплачувати аліменти, не надано.
Щодо вимоги відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності, суд виходить з приписів ст. 20 СК України, якою не передбачено застосування до вимог, що випливають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу, позовної давності.
Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3 , в розмірі 14 161 грн. 50 коп., суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначено вказаною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України саме позивач повинен доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а згідно вимог ст. 13 ЦПК України справи розглядаються судом на підставі доказів, які надані сторонами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з долучених до позовної заяви доказів понесені позивачем складаються з оплати навчання в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський театрально - художній коледж».
Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою. А отже витрати, зазначені позивачем, є поточними витратами на утримання дитини, входять до складу аліментів призначених до щомісячного стягнення, і не належать до додаткових витрат в розуміння ст. 185 СК України.
Тому, надаючи оцінку доводам позовної заяви стосовно того, що витрати на навчання доньки у навчальному закладі є додатковими витратами на утримання дитини, суд їх відхиляє, оскільки вказані витрати не є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України, а є витратами на утримання дитини (аліментами), у тому числі на навчання.
Зазначений висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15 та у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі №751/4312/16-ц, відповідно яких, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
При цьому, суд також враховує, що позивач не погодила з відповідачем питання щодо платного навчання доньки в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський театрально - художній коледж».
Таким чином, суд приходить до висновку, що оплата за навчання ОСОБА_3 в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський театрально - художній коледж» не відноситься до додаткових витрат на дитину, а тому вимога про стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 14161 грн. 50 коп. задоволенню не підлягає.
Розглядаючи вимогу позивача про періодичне стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 6750 грн. щорічно, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Так, судом встановлено, що неповнолітня дитина сторін навчається в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський театрально - художній коледж», відповідно до поданих квитанцій ОСОБА_5 протягом 2018 - 2019 року було здійснено відрахування, за призначенням - оплата за навчання, однак, дані витрати визнані судом такими, що не відносяться до додаткових. Будь - яких доказів, на обґрунтування понесення додаткових витрат на дитину в майбутньому позивачем не надано. Крім того, заявлена позовна вимога є неконкретною, а саме, в ній не зазначено період часу, з якого відповідач має щорічно сплачувати додаткові витрати на утримання доньки.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 20 519 грн. 39 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст.7,141,155,164,180, 182,194,196 СК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,19,76-81,141,223,258,259,263-268,274-279 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів, та додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , пеню за прострочення сплати аліментів за період з червня 2011 року по листопад 2019 року в сумі 20 519 (двадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп.
Сягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Ю. Мащук