вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1221/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш", м. Суми
до Приватного акціонерного товариства "Суха балка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 33 237,73 грн.
Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха балка" 33 237,73 грн, з яких: 32 967,00 грн - основний борг, 270,73 грн - 3% річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 1465 від 27.08.2019 в частині оплати отриманого товару у строк, встановлений пунктом 3 специфікації № 1 від 28.08.2019 до цього договору.
Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статті 526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 265 Господарського кодексу України.
Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 05.03.2020.
Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд судом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 30.03.2020, відповідач не заперечує факт поставки йому товару за видатковою накладною № 639 від 09.10.2019 на суму 65 934,00 грн з оплатою не пізніше 23.10.2019.
Разом з тим відповідач зазначає про відсутність заявленої до стягнення заборгованості у сумі 32967,00 грн за поставлений йому товар. На підтвердження надав копії платіжних доручень, а саме № 0390N5968V від 13.02.2020 на суму 16483,50 грн, № 0390N5968V від 19.03.2020 на суму 16483,50 грн. Порушення строку оплати пояснює фінансовими труднощами та кризою на ринку з продажу залізної руди. При цьому також зауважує, що позивач теж допустив порушення строку поставки товару на 16 календарних днів, однак відповідач не застосовував до нього штрафних санкцій.
Разом із відзивом на позов відповідач подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначає про відсутність правових підстав для віднесення на нього попередньо розрахованих позивачем судових витрат у вигляді правничої допомоги у сумі 3000,00 грн.
В обґрунтування посилається на відсутність з боку позивача доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд
27.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Суха балка" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 1465 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов'язково зазначається код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), указується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, указується 10 символів коду УКТ ЗЕД (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.
За змістом пункту 2.3 договору на кожну партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:
- рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал);
- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);
- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;
- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).
Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).
Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця відповідно до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках) (пункт 2.4 договору).
Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до пункту 1.2 цього договору (пункт 3.1 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних за цим договором, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості партії товару здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).
Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (пункт 4.2 договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (пункт 13.5 договору).
Специфікацією № 1 від 28.08.2019 до договору сторони погодили поставку відповідачу наступного товару: масло «Компреол-С» у бочках 185 кг ТУУ 24.6-30463512-003-2011, код української класифікації товарів УКТЗЕД - 2710, кількість 555 кг, ціна за одиницю без ПДВ - 99,00 грн, загальна вартість без ПДВ - 54 945,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 65 934,00 грн (а.с.15).
Згідно з пунктом 3 специфікації оплата товару, що поставляється за цією специфікацією, здійснюється покупцем на умовах: 50% - передоплата, 50% - за фактом постачання протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати надходження товару на склад покупця.
12.09.2019 відповідачем здійснено попередню оплату за товар у сумі 32 967,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5590LY89МС від 12.09.2019 (а.с. 19).
На виконання умов договору за видатковою накладною № 639 від 09.10.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 65 934,00 грн, який отриманий представником відповідача за довіреністю № 0002720 від 09.10.2019 (а.с. 16-17).
На час звернення позивача до суду відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався.
Причиною спору є заявлений позивачем до стягнення залишок боргу у сумі 32 967,00 грн.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань в частині поставки й оплати товару за спірною видатковою накладною.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3 специфікації залишок вартості товару на суму 32 967,00 грн, поставленого позивачем за видатковою накладною № 639 від 09.10.2019, мав бути повністю сплачений відповідачем не пізніше 23.10.2019.
Фактично остаточний розрахунок за товар відповідач здійснив з порушенням встановленого договором строку двома платежами, а саме: 13.02.2020 за платіжним дорученням № 0390N5968V на суму 16483,50 грн (до звернення позивача з позовом до суду - 28.02.2020 та до відкриття провадження у справі - 05.03.2020) та 19.03.2020 за платіжним дорученням № 0390N5968V на суму 16483,50 грн (під час розгляду справи) (а.с. 60-61).
Сплата відповідачем суми боргу за договором під час розгляду справи по суті є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Якщо ж предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в частині 16483,50 грн, сплачених відповідачем до відкриття провадження у справі, задоволенню не підлягають за відсутності заборгованості, а справа в частині позовних вимог щодо стягнення іншої частини основного боргу у сумі 16483,50 грн, сплачених уже під час судового провадження, підлягає закриттю за відсутності предмета спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст.231 ГПК України).
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 270,73 грн визначені із заборгованості у сумі 32 967,00 грн за період з 24.10.2019 по 31.01.2020, тобто до її сплати відповідачем.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Тому законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 3% річних у сумі 270,73 грн.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позові зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 5102,00 грн, з яких: 2102,00 грн - судовий збір, 3000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
До позову позивачем також долучений договір № 18-2018 від 01.08.2018 про надання правової (професійної правничої) допомоги, укладений з Адвокатським об'єднанням «Адвос» та письмовий попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс чи очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Серед цих витрат:
підготовка проекту позовної заяви та додатків (у т.ч. визначення завдання Об'єднання та переговори з позивачем, вивчення нормативно-правових актів та судової практики, збирання доказів, копіювання документів, опитування посадових осіб позивача, обговорення проекту позовної заяви з позивачем, внесення виправлень та доповнень за бажанням позивача - 2000,00 грн;
забезпечення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях - 500,00 грн;
винагорода Об'єднання, у разі задоволення позовної заяви - 500,00 грн.
При цьому позивач зазначив про свій намір надати суду докази витрат на професійну правничу допомогу у порядку, встановленому частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 30 - 41).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За результатом системного аналізу зазначених нормативних приписів та відповідно до правової позиції об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, практична реалізація принципу господарського судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Отже, позивачем реалізовано лише перший етап до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - надання суду попереднього визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що на час прийняття судового рішення унеможливлює їх реальний розподіл.
Розподіляючи між сторонами сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн, суд враховує законність заявлених позовних вимог лише у сумі 16 754,23 грн (16 483,50 + 270,73 = 16754,23).
Тому, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1059,56 грн (16754,23х2102,00/33237,73 = 1059,56).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Приватного акціонерного товариства "Суха балка" про стягнення 33 237,73 грн задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 16 483,50 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха балка" (ідентифікаційний код 00191329; місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Конституційна, буд. 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (ідентифікаційний код 00220434; місцезнаходження: 40020, м. Суми, проспект Курський, буд. 6) 3% річних у сумі 270,73 грн, судовий збір у сумі 1059,56 грн.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.05.2020.
Суддя І.І. Колісник