83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.06.07 р. Справа № 16/89
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В . Манжур
При секретарі Москаленко О.О. , розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства “Донецькоблводоканал» м. Донецьк (Добропільське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства)
до відповідача Державне підприємство “Добропіллявугілля» м. Добропілля (Відокремлений підрозділ “Управління комунальних котелень»)
про стягнення 119 619 грн. 96 коп.
За участю:
Представників сторін :
від позивача: Подобєдов Л.І. по дор.
від відповідача : Пашкевич Т.В.по дор., Шнуренко Л.Л. по дор., Кругловий М.Л. по дор.
Ухвалою господарського суду Донецької області 29.03.2007р. порушено провадження по справі за позовом Комунального підприємства “Донецькоблводоканал» м. Донецьк до Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля про стягнення 119 619 грн. 96 коп., з яких : 114 270 грн. 34 коп. - основного боргу , 3 746 грн. 57 коп. пені , 947 грн. 86 коп. - індексу інфляції , , 655 грн. 19 коп. - 3 % річних .
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу технічними засобами, з приводу чого фіксація не була здійснена. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору № 471 с від 01.11.2006р.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що їх підприємство перейшло на 60 % режим водопостачання , з приводу чого сума заборгованості повинна складати 91 416 грн. 27 коп. Також, зазначає , що їх підприємство надіслало лист до позивача з проханням встановити обліковий прибор ( лічильник ) - лист № 103 від 01.12.2006р. , в якому йому було відмовлено . На підставі зазначеного , просить позов задовольнити частково в стягнення суми боргу , а в частині стягнення штрафних санкцій відмовити .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:
01.11.2006р. між Комунальним підприємством “Донецькоблводоканал» м. Донецьк та Державним підприємством “Добропіллявугілля» м. Добропілля був укладений договір № 471 с на надання послуг з питного водопостачання.
Згідно п. 1.1 Договору підприємство питного водопостачання (надалі підприємство) подає по своїм водопровідним мережам питну воду абоненту в межах узгоджених об'ємів і узгодженого помісячного графіку з обліком затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади ліміту або максимально узгоджених об'ємів, в межах об'ємів фінансування абонента, у відповідності від технічних можливостей підприємства, а абонент приймає узгоджений об'єм води, що подається, використовує її та здійснює оплату послуг у відповідності з діючими тарифами, умовами дійсного договору, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ (далі Закон про воду), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-VІ, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Держжитлокомгоспом України від 01.07.1994 р. № 65 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994 р. № 165/374 (далі Правила користування).
Відповідно до п. 2.6 Договору Абонент зобов'язаний за свій рахунок придбати та встановити у відповідності з технічними умовами, виданими підприємством, прилади обліку питної води (далі водолічільники). Водолічільники знаходяться на балансі та обслуговуванні абонента у відповідності з вимогами Правил користування.
Згідно п. 2.7 Договору кількість води, використаної абонентом, визначається по показникам повірених водолічільників, прийнятих підприємством.
Відповідно до п. 2.13 Договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом, затвердженим печаткою або штампом один раз на місяці не пізніш 25 числа розрахункового місяця. Для складання акту абонент надсилає свого представника. При неявці представника абонента до вказаного строку або необґрунтованій відмові ним від підпису акту, акт в односторонньому порядку підписується підприємством на підставі даних обліку води, один екземпляр якого в триденний строк направляється абоненту як підстава для оплати. Для отримання рахунку абонент направляє свого представника на підприємство не пізніш 26 числа поточного місяця.
Згідно п. 4.8 Договору облік фактичного об'єму водовідведення абонента визначається по показникам приладу обліку стоків або при його відсутності по кількості води, яка надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел відповідно показникам водолічільників.
Абонент здійснює технічне обслуговування та повірку приладу обліку стоків.
Відповідно до п. 4.11 Договору кількість прийнятих підприємством сточних вод оформляється двостороннім актом, завіреним печаткою або штампом, один раз в місяць не пізніш 25 числа поточного року. Для складання акту абонент направляє свого представника. При неявці представника абонента до вказаного строку або необґрунтованій відмови ним від підпису акту, акт підписується в односторонньому порядку підприємством на підставі даних обліку води, один примірник якого в триденний строк направляється абоненту як підстава для оплати. Для отримання рахунку абонент направляє свого представника на підприємство не пізніш 25 числа поточного місяця.
Згідно п. 5.2 Договору на момент укладення договору тариф на холодне водопостачання становить 2,50 грн. за 1м. куб. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ в розмірі 20%.
Відповідно до п. 5.3 Договору на момент укладення договору тариф на прийом сточних вод складає 2,50 грн. за 1м. куб. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ в розмірі 20%.
Згідно п. 5.4 Договору у випадку зміни тарифів, абонент оплачує послуги за цим договором з дня їх прийняття без додаткової згоди (п. 1.10 Правил користування).
Відповідно до п. 5.5 , п.5.6. Договору абонент здійснює поточні платежі за послуги по дійсному договору рівними долями на протязі місяця , кожен останній робочий день тижня поточного місяця . Прикінцевий розрахунок за поточний місяць абонент здійснює на підставі пред'явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням передплати не пізніш 25 числа поточного місяця.
Відповідно п. 5.9 Договору при оплаті на інших підставах, передбачених законодавством та дійсним договором (п. 2.1, п. 4.2, п. 4.10 та інше), абонент здійснює плату в триденний строк з дня отримання відповідного рахунку.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт надання послуг позивачем та його отримання відповідачем підтверджується: актами -рахунками реалізації води та водовідведення, які долучені до матеріалів справи; актами -рахунками, виставленими позивачем до сплати за грудень 2006 року , за січень 2007 року , за лютий 2007 року .
Згідно обгрунтованого розрахунку позивача сума заборгованості за період з 01.12.2006р по 28.02.2007р. становить: 114 270 грн. 34 коп.
Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, обумовлених Договором, відповідач всупереч статтям 509, 526 Цивільного кодексу України, статтям 174, 175, 193 Господарського кодексу України не виконав, внаслідок чого за ним станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість .
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань склалася заборгованість в сумі 114 270 грн. 34 коп.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що їх підприємство перейшло на 60 % режим водопостачання , з приводу чого сума заборгованості повинна складати 91 416 грн. 27 коп. Також, зазначає , що їх підприємство надіслало лист до позивача з проханням встановити обліковий прибор ( лічильник ) - лист № 103 від 01.12.2006р. , в якому йому було відмовлено . На підставі зазначеного , просить позов задовольнити частково в стягнення суми боргу , а в частині стягнення штрафних санкцій відмовити .
Дослідивши доводи позивача суд встановив , що постачання води в 60 % режимі договором № 471с від 01.11.2006р. не передбачено , додаткові угоди щодо внесення змін в окремі пункти договору сторонами не були укладені , то б то на теперішній час договор в редакції від 01.11.2006р. за № 471 залишився без змін .
З огляду на зазначене суд роз'ясніє : в зв'язку зі ст. 187 ГК України спори , що виникають при укладенні договорів укладення яких є обов'язковим на підставі закону , розглядаються судами . Договір може бути змінений або розторгнутий по рішенню суду по вимозі однієї з сторін в випадку суттєвого порушення вимог договору іншою стороною , або в інших випадках , встановлених договором чи законом . То б то сторони не позбавлені прав звернутися до суду з позовом про зміну вимог договору .
На підставі п.7.2. договору , ст. 549 ЦК України та згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на сторону по зобов'язанню у випадку порушення строків платежу в разі не оплати товару в узгоджені строки нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ , що діяла у період , за який стягується заборгованість , яка склала згідно розрахунку позивача 3 746 грн. 57 коп.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( за умовами передбаченими договором). Пеня ( штраф ) є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку суду розмір пені склав 3 712 грн. 60 коп.
Відповідно до ст.625 ЦК України, ст.214 ЦК УРСР боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача нараховані 3 % річних в сумі 655 грн. 19 коп. та індекс інфляції в сумі 947 грн. 86 коп., розрахунок яких є обгрунтованим та таким , що підлягає .
В зв'язку зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач суму боргу з урахуванням штрафних санкцій не оспорив .
Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 п. 2. ГПК України Господарський суд судові витрати покладає , у спорах , що виникають при виконанні договорів на сторони ( відповідачів) пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.5, 525, 549 , 615 , 625 Цивільного кодексу України, на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства “Донецькоблводоканал» м. Донецьк до Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля про стягнення 119 619 грн. 96 коп., з яких : 114 270 грн. 34 коп. - основного боргу , 3 746 грн. 57 коп. пені , 947 грн. 86 коп. - індексу інфляції , , 655 грн. 19 коп. - 3 % річних , задовольнити частково .
Стягнути з Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля на користь Комунального підприємства “Донецькоблводоканал» м. Донецьк - 114 270 грн. 34 коп. - основного боргу , 3 712 грн. 60 коп. пені , 947 грн. 86 коп. - індексу інфляції , , 655 грн. 19 коп. - 3 % річних , 1 196 грн. 20 коп. коп. - витрати по сплаті державного мита; 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити .
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Рішння підписане 14.06.2007р.
Суддя
Надруковано 3 примірника :
1 прим- Господарському суду Донецької області
2 прим- сторонам
Виконавець- Подолян О.О.