"13" липня 2007 р.
Справа № 26/98-07-1887
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРСИ»
до відповідача : Одеської залізниці
до іншого відповідача : закритого акціонерного товариства
«Торговидй дім «Укрнафта»
про стягнення 10 216, 43 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Яковішин Я.М. за довіреністю;
від відповідача : Тіхонов Р.І. за довіреністю;
від іншого відповідача : Горолюк С.О. за довіреністю;
Суть спору : позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача збитків завданих нестачею вантажу при перевезенні залізницею.
Представник Одеської залізниці з вимогами не згоден, зазначає, що вагон, у якому здійснювалось перевезення вантажу прибув за справними ЗПП відправника, з відсутніми ознаками втрати вантажу. Крім того представник Одеської залізниці зазначає, що позивачем пропущений шестімісячний строк позовної давності для пред'явлення позову до залізниці. Тому підстави для задовлення вимог позивача відсутні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2007 р. до участі у справі в порядку ст. 24 ГПК України, у якості іншого відповідача залучено вантажовідправника - ЗАТ Торговий дом «Укртатнафта».
Представник ЗАТ Торговий дом «Укртатнафта» вимоги також не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.
В судовому засіданні оголошено перерва з 11 по 13 липня 12007 р., згідно вимог ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту в особі Одеської залізниці, боргу за недостачу вантажу дизельного палива, що було відвантажено позивачеві відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» у вагоні № 72850852 по залізничній накладній № 43896971, яка є договіром перевезення згідно ст. 6 Статуту залізниць, про що Одеською залізницею 22 серпня 2006 р. складено акт загальної форми № 3555 та 23 серпня 2006 р. комерційний акт БА № 104357*/9.
Представник Одеської залізниці з вимогами не згоден, зазначає, що вагон, у якому здійснювалось перевезення вантажу, прибув за справними ЗПП відправника, з відсутніми ознаками втрати вантажу. Крім того, він посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку позвній давності, передбаченого ст.ст. 134, 136 Статуту залізниці та ст. 315 ГК України. Тому вважає, що у задоволенні позову слід вдімовити у зв'язку зі спливом цього строку.
Представник іншого відповідача вимоги також не визнає, докладно зазначив у відзиву на позов про належне виконання з його боку зобов'язань з надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів залізничним транспортом.
Проаналізувавши матеріали справи, відзиви на позов відповідача та іншого відповідача, суд вважає, що у позові слід відмовити за таких підстав.
Цивільний кодексу України є основний актом цивільного законодавства, регулює особисті майнові та немайнові відносини ( цивільні відносини) засновані на юридичні рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється та господарські відносини, що мають вказані ознаки.
При вирішення даної справи слід враховувати положення ч.2 ст. 9 ЦК України, якою встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сферу господарювання.
Такі особливості передбачені вимогами ст. 136 Статуту Залізниць України, згідно якої позови до залізниці можуть бути подані у шестимісячний термін. Цей, термін обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.
Такий висновок містить Постанова Верховного Суду України від 16 травня 2006 року за аналогічною справою до Донецької залізниці, яка є остаточною та не підлягає оскарженню.
З цього випливає, що у шестимісячний термін до залізниці може бути заявлений будь-який позов.
Вказаний термін, у даному випалку, на думку суду, починається у день складання вищевказаного комерційного акту БА № 104357*/9 - 23 серпня 2006 р. та закінчується відповідно 23.02.2007 р. - ( 23 серпня 2006 р. + 6 місяців).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач цей строк пропустив. Обставини спливу позовної даності та поважності причин цього позивачем не надано.
Представник відповідача -Одеської залізниці, зазначаючи про це у відзиву на позов, наполягає на застосування до даного спору строку позовної давності та просить у зв'язку з цим відмовити у позові повністю, про що ним заявлено у судовому засіданні ( клопотання занесено у протокол судового засідання).
Будь - яких причини пропуску позивачем строку позовній давності суду не надано.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, витікання строку позовної давнини, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову.
Крім того, ураховуючи те, що первісно позов був заявлений до Одеської залізниці як до перевізника, а залучення іншого відповідача до участі у справі відбулось за ініціативою суду при розгляді справи по суті, суд вважає необхідним у даному випадку звільнити іншого відповідача від цивільної відповідальності по цієї справі.
Враховуючи викладене і, керуючись статтями 82 - 84 Госпордарського процесуалдьного кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову -відмовити.
Іншого відповідача -закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укрнафта» (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4; код ЄДРПОУ 30244522) від цивільної відповідальності по справі № 26/98 - 97- 1887 - звільнити.
Суддя