Номер провадження: 11-сс/813/632/20,
Номер справи місцевого суду: 496/1447/20, 1-кс/496/625/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.04.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 13.04.2020 р., якою в межах кримінального провадження №12020160250000223 від 12.04.2020 р. відносно:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біляївка Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого;
- підозрюваного у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження №12020160250000223 від 12.04.2020 р.за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, було задоволено клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання підозрюваного, тобто з 12.04.2020 р. з 21:10 год. до 10.06.2020 року.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків в зазначеному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, обумовлені тим, що: останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який йому може бути призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, не працевлаштований, не одружений, за місцем реєстрації не проживає, раніше тричі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі двічі за вчинення злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 не погодився із оскаржуваною ухвалою, зазначивши, що застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим з огляду на таке:
- слідчий суддя залишив поза увагою, що при затриманні його підзахисному були заподіяні тілесні ушкодження та було позбавлено права на захист, зокрема, співробітниками поліції було проігноровано його клопотання про надання йому в якості захисника конкретної особи, натомість, був залучений захисник з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги; окрім того, в протоколі відсутній підпис затриманого;
- висновок слідчого судді про схильність підозрюваного ОСОБА_9 до вчинення насильницьких злочинів є упередженим, натомість, всі судимості останнього на теперішній час погашені;
- висновок слідчого судді про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків також не відповідає дійсності, натомість, останній одружений, має на утриманні малолітню доньку 2016 р.н. та матір похилого віку, має постійне місце проживання в м. Одесі та працює шляхом виконання будівельних робіт, щиро кається у вчиненому та визнає свою провину, відшкодовує шкоду потерпілому, вже сплатив на його користь 10 000 грн.
Посилаючись на викладені обставини, захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, щопід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав не в повній мірі та не врахував їх при постановленні ухвали.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, при розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Органами досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в тому, що він 12.04.2020 р. приблизно о 20:45 год., знаходячись разом із групою осіб на перехресті вулиць Заводська - Отамана Головатого в м. Біляївка Одеської обл., порушуючи вимоги Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та перебуваючи на вулиці без медичних масок, у зв'язку із чим поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 2 Біляївського ВП ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_11 було зроблено останнім зауваження, демонструючи зухвалість та непокору законним вимогам працівника поліції, почав виражатися в бік поліцейських нецензурною лайкою, після чого наніс удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_11 , в подальшому, нехтуючи вимогами поліцейського щодо виконання певних дій, діючи зухвало, наніс ОСОБА_11 удар головою в область обличчя у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, неодноразово намагався вступати в бійку з потерпілим, здійснював шарпання останнього за верхній одяг та виражався на його адресу нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою, в результаті чого поліцейський ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани нижньої губи.
Висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення учасниками провадження не заперечується та підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Водночас, згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню абоїй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Як вбачається із матеріалів провадження, 13.04.2020 р. ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (а.с. 38-40).
Санкція інкримінованої підозрюваному ОСОБА_9 ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.
Окрім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурором було надано копію постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.04.2020 р., відповідно до якої матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020160250000223 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та матеріали досудового розслідування у провадженні №12020160250000228 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України були об'єднані в одне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР під №№12020160250000223.
Водночас, прокурором було надано також повідомлення про нову підозру від 23.04.2020 р., відповідно до якого ОСОБА_9 було також повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, а саме в тому, що він 12.04.2020 р. приблизно о 21:30 год. діючи умисно та розуміючи протиправність своїх дій, з особистих міркувань, демонструючи явну неповагу до авторитету державної влади, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку із виконанням ним своїх службових обов'язків та членів його родини, почав виражатися в бік старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Біляївського ВП ГУНП в Одеській обл. капітану поліції ОСОБА_12 нецензурною лайкою та висловлювати обіцянку вчинити фізичне насильство стосовно нього та членів його родини, яку останній сприйняв як реальну.
Таким чином, органом досудового розслідування було доведено той факт, що ОСОБА_9 , незважаючи на те, що є раніше не судимою особою, на теперішній час підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тому відносно останнього, на підставі вищенаведених вимог п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, формально існують законні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, в даному кримінальному провадженні існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в зазначеному провадженні, а також вчинити інший кримінальне правопорушення, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні, серед іншого, злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відповідальність за який передбачена у виді обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк; не працевлаштований; хоча вважається таким, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності та підтверджених засобів для існування не має.
Водночас, апеляційний суд приймає до уваги та вважає такими, що відповідають дійсності посилання сторони захисту на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, зокрема, одружений та має на утриманні доньку 2016 р.н. та матір похилого віку, а також визнає провину у вчиненому та відшкодовує потерпілій стороні заподіяну злочином шкоду, проте наголошує, що такі обставини не зменшують існування вищевказаних ризиків та не можуть слугувати підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу.
Що стосується тверджень захисника про наявність у підозрюваного постійного місця проживання в м. Одесі, колегія суддів звертає увагу на те, що такі доводи не підтверджуються належними письмовими доказами, ґрунтуються лише на поясненнях підозрюваного та його матері, які є зацікавленими особами, а за місцем реєстрації в Одеській обл. (м. Біляївка) ОСОБА_9 не проживає, тому не можуть бути прийняті до уваги, що також унеможливлює застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту про порушення співробітниками поліції при затриманні підозрюваного ОСОБА_9 його прав на захист, зокрема, ігнорування його клопотання про надання йому в якості захисника конкретної особи, оскільки, з наявної в матеріалах провадження копії протоколу затримання від 13.04.2020 р. (а.с. 19-22) вбачається, що протокол складався в присутності наданого центром БВПД в Одеській області захисника ОСОБА_13 (а.с. 35) та жодних зауважень до протоколу не надходило.
Що стосується доводів захисника про залишення слідчим суддею поза увагою того, що під час затримання його підзахисному ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження, колегія суддів зазначає, що такі твердження суперечать матеріалам провадження, натомість, ухвалою слідчого судді від 13.04.2020 р. було ухвалено невідкладно провести судово-медичне обстеження ОСОБА_9 та доручено Іллічівській місцевій прокуратурі Одеської області провести дослідження фактів застосування насильства відносно ОСОБА_9 та вжити необхідних заходів для забезпечення його безпеки відповідно до закону (а.с. 47).
Отже, враховуючи викладені вищи обставини, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що відносно ОСОБА_9 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 206, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 13.04.2020 р., якою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.06.2020 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4