Номер провадження: 11-сс/813/625/20
Номер справи місцевого суду: 492/101/20, 1-кс/492/151/20
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
23.04.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції (дистанційне судове провадження) апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 08.04.2020 р., якою в межах кримінального провадження №42018161240000012 від 16.01.2018 р. року відносно:
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Холмське Арцизького району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження №42018161240000012 від 16.01.2018 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано стосовно останньої запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на неї обов'язку прибувати до слідчого, прокурора або суду незалежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою. Строк дії ухвали спливає 07.06.2020 року.
Мотивуючи своє рішення про можливість застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя послався на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, проте стороною обвинувачення не було доведено неможливості застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що слідчий суддя лише формально розглянув клопотання та залишив поза увагою тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 корупційного правопорушення, наявність ризиків можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування й суду та незаконного впливу на свідків та хід судового розгляду шляхом віддання відповідних вказівок чи розпоряджень з приводу знищення чи підроблення документів в неробочий час, а також впливу на співробітників ввіреного їй раніше комунального закладу.
Посилаючись на викладене, прокурор ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, думку підозрюваної та захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав не в повному обсязі.
Так, органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, зокрема, у тому, що вона, будучи виконуючою обов'язки головного лікаря комунального закладу «Арцизький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Арцизького району Одеської області, діючи на підставі статуту №129-VII від 17.09.2016 р. та будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи злочинний умисел на розтрату грошових коштів, перебуваючи в приміщенні вищезгаданого комунального закладу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Арциз, вул. Добровольського 5, 22.11.2017, 26.12.2017 та 28.12.2017 р. підписала завідомо неправдиві офіційні документи, зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт та скерувала платіжні доручення до казначейської служби, в результаті чого на розрахунковий рахунок КП «Арцизьке районне будівельно-комунальне господарство» було безпідставно перераховано бюджетні кошти на загальну суму 1 290 681, 40 грн., що призвело до розтрати ввіреного ОСОБА_6 майна, а саме: грошових коштів у сумі 202 549, 94 грн. та завдання державі в особі Арцизької РДА Одеської області шкоди на вказану суму.
Висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень учасниками провадження не заперечується, оскільки апеляційні скарги стороною захисту не подавались, та підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На переконання колегії суддів, в судовому засіданні слідчий та прокурор довели лише наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризику можливого незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_6 на свідків в провадженні, обумовленого тим, що: остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років, пов'язаного із використанням наданих їй службових повноважень, які вона може використати для здійснення впливу на своїх підлеглих задля схилення їх до надання неправдивих свідчень.
Водночас, що стосується посилань органу досудового розслідування на наявність в даному провадженні ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, апеляційний суд критично оцінює такі доводи та наголошує на тому, що, відповідно до пояснень прокурора в судовому засіданні апеляційного суду та наявних матеріалів справи, в зазначеному провадженні були вилучені всі документи, які мають відношення до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та з моменту внесення відомостей до ЄРДР 16.01.2018 р. (а.с. 1) підозрювана ОСОБА_6 не здійснювала жодних спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, а також посилання прокурора в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на суспільний резонанс зазначеної справи та політику держави в сфері запобігання корупції, не визнаються законом підставами для застосування відносно підозрюваної особи будь-якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.
Окрім того, підозрювана ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась; має міцні соціальні зв'язки, зокрема, має місце реєстрації та постійного проживання, працевлаштована; самостійно з'явилась в судові засідання суд 1-ої та апеляційної інстанції; не порушує встановлені оскаржуваною ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язки та самостійно з'явилась в судове засідання апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги прокурора.
Твердження прокурора про наявність суспільного резонансу у зазначеному кримінальному провадженні, та політичного курсу керівництва держави на боротьбу з корупційними злочинами, як на підстави застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту апеляційний суд вважає голослівними, оскільки кримінальний процесуальний закон не передбачає таких підстав.
Зазначені обставини свідчать про те, що застосований відносно ОСОБА_6 слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в достатній мірі може забезпечити належну поведінку підозрюваної під час проведення досудового розслідування.
Отже, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, наявність в зазначеному кримінальному провадженні доведеного ризику можливого незаконного впливу підозрюваної на свідків в зазначеному провадженні, а також характеристику особи підозрюваної, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є обґрунтованим.
Разом із тим, загалом обґрунтовано застосувавши відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя допустився помилки щодо зазначення певного строку його обрання з огляду на наступні положення закону.
Приписи ст. 179 КПК України визначають поняття та наслідки невиконання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Вказана норма закону не передбачає можливості визначення строку застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Натомість, ч. 6 ст. 194 КПК України визначає, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Системний аналіз Глави 18 КПК України свідчить про те, що запобіжними заходами, які обираються на певний строк є домашній арешт та тримання під вартою, оскільки законодавець визначив порядок продовження їх дії.
Разом із тим, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може обиратися підозрюваному на певний строк, натомість строк дії мають лише покладені на підозрюваного в кожному конкретному випадку обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя необґрунтовано визначив строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 , що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати відносно останньої запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням на неї певних обов'язків, на певний термін, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 24, 177-178, 194, 370, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 08.04.2020 р., якою відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 07.06.2020 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування строком до 16.05.2020 року наступні обов'язки:
- за першою вимогою з'являтися до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись за межі м. Арциз Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3