29.04.20
22-ц/812/405/20
Справа № 485/1695/17
Провадження № 22-ц/812/405/20
29 квітня 2020 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Лівшенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Квєтка І.А. в приміщенні того ж суду о 10 год. 43 хв., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , треті особи: Кобзарцівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання заповіту недійсним, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі й на земельну частку (пай). Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо про те, що за декілька днів до смерті 17 лютого 2017 року її чоловік склав заповіт, яким заповів все належне йому майно малолітній ОСОБА_2 та позивачці.
Із вказаним заповітом вона не згодна, оскільки неповнолітня ОСОБА_2 не є близькою особою для їх сім'ї, тому їй є незрозумілою така воля чоловіка. Між нею та чоловіком мали місце розмови про спадок чоловіка, оскільки він відчував всю тяжкість хвороби на собі, жодного разу не згадувалось ім'я ОСОБА_2 , як потенційної спадкоємиці. Більш того, чоловік казав що все майно, в тому числі й земельна частка (пай) повинні залишитись в їх сім'ї, про третіх та сторонніх осіб мови не було.
Позивачка зауважила, що зазначені дії, а саме підписання заповіту в такій редакції, можуть пояснюватись тим, що чоловік постійно перебував у тяжкому хворобливому стані. Фактично він не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, усвідомлювати їх наслідки. В чоловіка було виявлено перехідно - клітинний рак сечового міхура з некрозом. 12 квітня 2016 року йому виконано операцію трансуретральну резекцію сечового міхура, в після операційний період проводились курси поліхіміотерапії, призначено ІІ групу інвалідності. Наприкінці 2016 року чоловік мав знеболюючі терапії, його стан погіршувався. Особливо сильні болі він переносив в останні тижні свого життя.
Зокрема, 30.01.2017 року ОСОБА_4 було виписано трамадол в ампулах 2.0х2р. на добу, з 09.02.2017 року морфін 1.0х2р. на добу, з 18.02.2017 до 24.02.2017 року морфін 1.0х3р. на добу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер вдома, діагноз інтоксикація, множинні метастази, злоякісне новоутворення сечового міхура. Фактично під натиском нестерпного болю та дією сильнодіючих препаратів, заповіт від імені її чоловіка було засвідчено і зареєстровано Кобзарцівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області.
ОСОБА_4 окрім земельної ділянки (паю) немає жодного майна, таким чином вона позбавлена права на обов'язкову частку у спадщині.
Вважає, що на момент укладання заповіту її чоловік ОСОБА_4 не міг усвідомлювати значення й наслідки своїх дій, зокрема не міг ними керувати. Тому позивачка просить визнати даний заповіт недійсним.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи, показам свідків та висновку експерта, фактично надав їм хибну оцінку.
Також посилається на те, що згідно пояснень свідка ОСОБА_6 , яка працювала секретарем сільської ради, заповіт був посвідчений не датою його складання, а іншою датою. Тобто на дату посвідчення заповіту фактично не перевірена дієздатність та правосуб'єктність заповідача. Вважає, що до пояснень цього свідка слід ставитися критично та сприймати лише в частині допущення порушення процедури складання заповіту, а саме посвідчення його не тією датою. Суд даним обставинам не надав належної правової оцінки та фактично їх проігнорував.
Від законного представника відповідачки ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивачки заявлено клопотання про призначення посмертної судово- психіатричної експертизи на підставі медичних документів ОСОБА_4 . Крім того, ним було заявлено усне клопотання про витребування необхідних медичних документів, які знаходяться в Миколаївському обласному онкологічному диспансері, а саме оригіналів медичних карт амбулаторного хворого ОСОБА_4 та стаціонарно хворого ОСОБА_4 № 2384 /258,5011/1127,4285/970,3653/828; в Снігурівській центральній районній лікарні Миколаївської області: медична карта амбулаторного хворого та історія хвороби ОСОБА_4 ; в Снігурівському РЦ ПМСД: журнал амбулаторного прийому та викликів фельдшерсько-акушерського пункту с. Кобзарці за 2016-2017 роки, які раніше витребовувалися судом першої інстанції для проведення судово - медичної експертизи.
Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог частин 3-5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із вимогами ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Суд апеляційної інстанції згідно ст.367 ЦПК України досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як убачається з тексту клопотання про призначення посмертної судово- психіатричної експертизи, представник позивачки просить призначити експертизу на підставі медичних документів ОСОБА_4 .
Зазначені в клопотанні медичні документи дійсно були витребувані судом першої інстанції для проведення судово - медичної експертизи та були предметом дослідження даної експертизи.
Однак, після проведення експертизи, вони разом з висновком експерта № 21-К були повернуті до суду.
На даний час медична документація, про витребування якої заявлено в клопотанні, відсутня в матеріалах справи.
Позивачка та її представник позбавлені можливості надати особисто докази, зазначені в клопотанні про витребування доказів, так як вони знаходяться у медичних закладах.
За такого, враховуючи, що зазначені в клопотанні докази мають суттєве значення для повного та всебічного з'ясування обставин спору, є необхідними у разі призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, іншим шляхом не можливо отримати зазначені відомості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання про витребування доказів шляхом витребування із Миколаївського обласного онкологічного диспансеру оригіналів медичних карт амбулаторного хворого ОСОБА_4 та стаціонарно хворого ОСОБА_4 ; із Снігурівської центральної районної лікарні Миколаївської області медичної карти амбулаторного хворого та історії хвороби ОСОБА_4 ; із Снігурівського РЦ ПМСД журналів амбулаторного прийому та викликів фельдшерсько-акушерського пункту с. Кобзарці за 2016-2017 роки.
Керуючись ст. ст. 83, 84, 118, 260, 367 ЦПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника позивачки ОСОБА_7 задовольнити.
Витребувати із Миколаївського обласного онкологічного диспансеру оригінали медичних карт амбулаторного хворого ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та стаціонарно хворого ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 2384/258,5011/1127,4285/970,3653/828;
-із Снігурівської центральної районної лікарні Миколаївської області медичну карту амбулаторного хворого та історію хвороби ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- із Снігурівського РЦ первинної медико-санітарної допомоги журнал амбулаторного прийому та викликів фельдшерсько-акушерського пункту с. Кобзарці за 2016-2017 роки.
Строк виконання зобов'язання до 15 травня 2020р.
Головуючий
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2020 року