Справа № 738/532/20
№ провадження 1-в/738/90/2020
28 квітня 2020 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
судді - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засiданнi спільне подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської районної державної адміністрації Чернігівської області про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі, засудженому ОСОБА_2
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_3
за участю учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
Державна установа «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережна комісія Менської районної державної адміністрації Чернігівської області звернулися до суду із спільним поданням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі, засудженому ОСОБА_2 , яке обґрунтоване тим, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений допускав порушення порядку відбування покарання, за що мав стягнення, які на даний час погашені в установленому законом порядку, в подальшому порушень не допускає, відбув 2/3 частини призначеного строку покарання, має заохочення, його поведінка та ставлення до праці свідчать про те, що він став на шлях виправлення, а тому заслуговує на заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, обмеженням волі.
Засуджений ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення подання про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі.
Представники Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду подання повідомлялися належним чином, їх неприбуття в судове засідання відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Захисник в судовому засіданні просила задовольнити подання, посилаючись на те, що засуджений за весь час відбування покарання в місцях позбавлення волі працевлаштований, його поведінка свідчить про те, що він став на шлях виправлення, а тому заслуговує на заміну покарання у виді позбавлення волі, обмеженням волі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що поведінка засудженого ОСОБА_2 за весь час відбування покарання в місцях позбавлення хоч і не завжди була зразковою, останній мав стягнення, проте на даний час всі стягнення погашені в установленому законом порядку, з червня 2017 року засуджений кардинально змінив свою поведінку, яка є стабільно позитивною, неодноразово заохочувався, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення, а тому до нього може бути застосована пільга, передбачена ст.82 КК України.
Заслухавши думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали подання та вивчивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що дане подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання. Про те, що засуджений став на шлях виправлення може свідчити його зразкова поведінка, яка полягає у дотриманні правил внутрішнього трудового розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, а також сумлінне ставлення до праці, яке передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2011 року, ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2011 року залишеного без змін, за ч.1 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі.
Строк вiдбування покарання обчислюється з 12 грудня 2010 року. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2016 року засудженому ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання у виді позбавлення волі термін попереднього ув'язнення з 12 грудня 2010 року по 11 липня 2011 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Отже, на час розгляду подання ОСОБА_2 відбув більше 2/3 частини призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 в місцях позбавлення волі знаходиться з 12 грудня 2010 року.
За час перебування в Сумському СІЗО засуджений режим утримання не порушував, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, до праці не залучався, заохочень не мав.
За час відбування покарання в Державній установі «Менська виправна колонія (№91)» з 01 серпня 2011 року по 01 грудня 2012 року, з 11 лютого 2013 року по 17 червня 2014 року, з 13 серпня 2014 року по 12 квітня 2017 року неодноразово допускав порушення порядку відбування покарання, за що отримав чотирнадцять стягнень, які на даний час погашені, розпорядок дня виконував під контролем, з 19 грудня 2013 року по 17 червня 2014 року перебував на обліку, як злісний порушник установленого порядку відбування покарання. На підставі наказу №62 від 20 жовтня 2015 року був працевлаштований на швейній дільниці виробництва установи, до своїх обов'язків відносився посередньо, покладені на нього завдання виконував під контролем майстра. На підставі наказу №2 від 11 січня 2016 року був звільнений зі швейної дільниці виробництва установи.Згідно з поданою засудженим письмовою заявою з 13 січня 2016 року по 28 квітня 2017 року виконував обов'язки нічного днювального відділення, до своїх обов'язків відносився добросовісно, порушень вимог пожежної безпеки та праці не допускав, за виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки отримав заохочення, був звільнений з роботи у зв'язку з етапуванням до Бучанської ВК (№85).
З 13 грудня 2012 року по 29 січня 2013 року, з 28 червня 2014 року по 01 серпня 2014 року, з 28 квітня 2017 року по 09 червня 2017 року засуджений перебував на лікуванні в Бучанській ВК (№85), де порушень порядку відбування покарання не допускав, до праці не залучався, заохочень та стягнень не мав.
З 21 червня 2017 року ОСОБА_2 продовжує відбувати покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», дотримується вимог, що визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконує, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Згідно з поданою засудженим письмовою заявою та на підставі наказу №23/ДС від 04 червня 2018 року був працевлаштований робітником швейної дільниці установи, до поставлених завдань та покладених на нього обов'язків відносився добросовісно, дотримувався правил трудового розпорядку та пожежної безпеки,до майна установи і предметів, якими користувався при виконанні роботи ставився дбайливо, доручене майно використовував лише за призначенням, отримував заохочення. У зв'язку із змінами до КВК України був звільнений із займаної посади на підставі наказу №47/ЗС-18 від 30 листопада 2018 року. На підставі договорів цивільно-правового характеру № 18 від 01 листопада 2018 року, №79 від 06 травня 2019 року, №177 від 01 листопада 2019 року був працевлаштований робітником швейної дільниці підприємства установи, поставлені перед ним завдання виконував вчасно та якісно, за що отримав заохочення. Згідно з поданою засудженим письмовою заявою від 24 березня 2020 року виконує обов'язки нічного днювального відділення, до своїх обов'язків відноситься добре, поставленні перед ним завдання виконує. Бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Професія», яку реалізовує за планом, відвідує заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі та відділенні.
Дослідивши дані, які характеризують особу засудженого ОСОБА_2 , в судовому засіданні встановлено, що під час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений неодноразово допускав порушення порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак, починаючи з 2017 року поведінка засудженого змінилася, є стабільно позитивною, про що свідчить дотримання ним правил розпорядку дня, відсутність у нього стягнень та наявність заохочень. Засуджений, відбуваючи покарання в установі виконання покарань, був залучений до праці, як на добровільних засадах згідно з поданими ним письмовими заявами, так і на підставі неодноразово укладених з ним договорів цивільно-правового характеру, неодноразово заохочувався за дотримання правил поведінки та виконання покладених під час виконання роботи обов'язків, вказані обставини свідчать про позитивні зміни в його поведінці.
Враховуючи викладене, в судовому засіданні знайшло підтвердження, що засуджений ОСОБА_2 відбув 2/3 частини призначеного строку покарання, став на шлях виправлення, про що свідчить його поведінка та ставлення до праці,обмежень щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме обмеженням волі, передбачених ст.61 КК України, не має, а відтак, суд приходить до висновку про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, обмеженням волі.
Керуючись ст. 82 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд -
Спільне подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської районної державної адміністрації Чернігівської області про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі, засудженому ОСОБА_2 - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі строком на 1 (один) рік 14 (чотирнадцять) днів.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України, у разі вчинення нового злочину, суд до покарання за знову вчинений злочин приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
Засудженого ОСОБА_2 етапувати до виправного центру в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 30 квітня 2020 року.
Суддя ОСОБА_1