Справа № 369/5145/20
Провадження №2/369/3145/20
про залишення позовної заяви без руху
30.04.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
За приписами п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що у сторін є спільна дитина, яка проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. В порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 не зазначає обставини, які підтверджують місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.
Крім того, позивачу необхідно надати суду докази реєстрації дитини з позивачем. Від вирішення даного питання залежить правильність визначення підсудності справи.
Згідно з ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Тобто, позови про розірвання шлюбу в контексті загальної підсудності пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (ч.1 ст.27 ЦПК України). Тільки у разі застосування альтернативної підсудності позивач може звернутися з вищевказаним позовом за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування за умови, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати суду довідку про реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем.
Відповідно до ст. 110 СК України, право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Зі змісту Сімейного кодексу України вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, різні за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
Таким чином, позивачеві слід обґрунтувати можливість об'єднання та одночасного розгляду судом позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, взаємозв'язок цих вимог та доцільність їх розгляду в одному провадженні, а також те, що такі вимоги є однорідними, пов'язані між собою, від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Дубас Т. В.