Справа № 539/649/20
Провадження № 2-а/539/40/2020
22 квітня 2020 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Павличенко О.А.,
представника позивача - Оніщенко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського ВП ГУНП України в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошка Віктора Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Лубенського ВП ГУНП України в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошка Віктора Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАА №315206 від 15 лютого 2020 року.
В позові вказав, що 15 лютого 2020 року близько 19 год. 20 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 , рухався додому по вул. Петровського в с. Засулля Лубенського району і був зупинений поліцейським СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошком В.І. Поліцейським було зазначено, що в його автомобілі несправні світлові прилади, а саме, задні габарити в темну пору доби.
Він пояснив поліцейському, що перед виїздом він перевірив транспортний засіб на справність. Всі світлові прилади були справні, до того ж, номерний знак гарно освітлювався. Пояснюючи це поліцейським він відкрив багажник щоб перевірити чи не відійшов контакт освітлювальних приладів. В багажнику його автомобіля знаходився пустий побутовий балон для скрапленого газу, оскільки він використовує скраплений газ для приготування їжі за місцем своєї роботи. Не зважаючи на всі його пояснення поліцейським було внесено постанову серії БАА №315206 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу розмірі 170 грн. за встановлене додаткове спеціальне обладнання та автомобіль не було перереєстровано у встановленому порядку протягом 10 діб в підрозділах МВС.
З винесеною відповідачем постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною, такою що підлягає скасуванню по тій причині що даного правопорушення він не скоював.
Позивач вважає, що за таких обставин в його діях відсутні ознаки порушення правил дорожнього руху, як особи, що здійснювала керування транспортним засобом.
На підставі вищевикладеного, позивач прохав суд визнати протиправними дії поліцейського , скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №315206 від 15.02.2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача - Оніщенко ОСОБА_2 позов підтримала, прохала його задовольнити, обґрунтовувала позовні вимоги обставинами, викладеними у позовній заяві.
Відповідачі про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Відзиву щодо позову суду не надали.
Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що 15.02.2020 року поліцейський СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошко Віктор Іванович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №315206, якою притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він керував 15.02.2020 року о 19 год.20 хв. в с. Засулля Лубенського району Полтавської області по вул. Петровського керував автомобілем ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 на якому було встановлене додаткове спеціальне обладнання (ГБО) та автомобіль не було перереєстровано у встановленому порядку протягом 10 діб в підрозділах МВС (а.с.5).
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В позовній заяві позивач вказує, що не згідний з винесеною відповідачем постановою, оскільки правил дорожнього руху не порушував.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Згідно ч.1 ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідачами суду не надано жодних доказів того, що позивач порушив вимоги ПДР та допустив адміністративне правопорушення за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення поліцейський допустив порушення чинного законодавства. У справі відсутні докази порушення позивачем ПДР України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №315206 від 20.02.2020 року слід скасувати та закрити провадження у справі.
Разом з тим, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають, оскільки не є належним способом захисту права позивача, так як відповідач мав право виносити оскаржувану постанову, питання її законності необхідно вирішувати під час розгляду справи про її скасування.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Лубенського ВП ГУНП України в Полтавській області та поліцейського СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошка Віктора Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Постанову інспектора СРПП №4 Лубенського ВП в Полтавській області Горошка Віктора Івановича серії БАА №315206 від 15 лютого 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2020 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко