Справа № 939/792/20
підготовчого судового засідання
29 квітня 2020 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110120000093 від 07 лютого 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 309 КК України,
28 квітня 2020 року з Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області до Бородянського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 309 КК України.
За ухвалою судді від 28 квітня 2020 року підготовче судове засідання було призначено на 29 квітня 2020 року на 14 годину 30 хвилин.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 07 лютого 2020 року, приблизно, о 10-й годині, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою з'ясуванням стосунків зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_8 , прийшов до місця її проживання по АДРЕСА_1 . В помешканні за вищевказаною адресою між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на побутовому ґрунті відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо допускаючи та бажаючи настання їх наслідків у вигляді смерті, підійшов до ОСОБА_8 та, схопивши її руками за шию, почав стискати горло і коли ОСОБА_8 почала чинити супротив, ударив її рукою в обличчя, в результаті чого вона впала на підлогу.Після цього, обвинувачений ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, підійшов до ОСОБА_8 , яка лежала на підлозі обличчям догори та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений за заподіяння смерті останній, накинув їй на шию виріб з тканини і, тримаючи його по обидва боки руками, почав стискати ним шию. Побачивши, що незважаючи на його зусилля, ОСОБА_8 подає ознаки життя, він з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на вбивство ОСОБА_8 до кінця, пішов до сусідньої кімнати, де зірвав мотузку для білизни, яку накинув на шию останньої та умисно, з метою спричинення смерті, зі значною силою почав стискати мотузку до тих пір, поки ОСОБА_8 , втративши свідомість, не перестала чинити супротив.
Таким чином, вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вважаючи, що ОСОБА_8 мертва, обвинувачений ОСОБА_6 вийшов з помешкання, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 , в стані після механічної асфіксії: (странгуляційна борозна на шиї, двобічні субконюнктивальні крововиливи), що супроводжувалась порушенням свідомості, функцій тазових органів (самовільне сечовиділення і дефекація), судомним нападом, який відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя, була госпіталізована до Бородянської центральної районної лікарні, де їй було надано медичну допомогу та вона залишилась жива.
Крім того, восени 2019 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, обвинувачений ОСОБА_6 , перебував в полі поблизу вул. Селекційної в смт Бородянка Київської області, де помітив дикоростучі рослини конопель. Усвідомлюючи, що рослини конопель є нарковмістними він вирішив незаконно придбати, виготовити та зберігати наркотичний засіб для власного вживання, без мети збуту.Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_6 діючи умисно, зірвав невстановлену кількість рослин коноплі, вчинивши таким чином незаконне придбання наркотичного засобу та розпочавши його незаконне зберігання.Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи в тому ж місці та в той же час, подрібнив незаконно придбані ним рослини коноплі, тим самим вчинив незаконне виготовлення наркотичного засобу, придатного для вживання. Помістивши подрібнену рослинну масу до поліетиленового пакету, сховав її до кишені куртки та, зберігаючи при собі, переніс до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а в грудні 2019 року, змінивши місце проживання, продовжив незаконне зберігання наркотичного засобу - канабісу, без мети збуту, за адресою: АДРЕСА_1 до моменту його вилучення працівниками поліції.
07 лютого 2019 року, в період з 14-ї години 53 хвилини по 15 годину 10 хвилин в ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110120000093 від 07 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України в службовому кабінеті № 5 Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області за адресою: вул. Центральна, 335 в смт Бородянка Київської області проведено обшук затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого в кишені куртки останнього виявлено та вилучено пакет з полімерного матеріалу з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 25,27 грама.
Канабіс згідно "Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в "Таблиці № 1" "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, із подальшими змінами, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду і викликати в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілу ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 погодилися з думкою прокурора про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думки прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бородянському районному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт в цілому відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а тому, усвідомлюючи, тяжкість покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, про що також свідчить те, що ОСОБА_6 не має постійного місця проживання, зареєстрований на території іншої області та не має тісних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, малолітніх дітей на утриманні не має. Крім того, у разі не обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він матиме змогу впливати будь-якими методами, у тому числі й залякуванням, на потерпілу, свідків, з метою надання ними суду неправдивих показів, оскільки вказані особи ще не допитані в судовому засіданні. Також просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 20 березня 2019 року був засуджений Бородянським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік та звільнений від його відбування з випробуванням з іспитовим строком на один рік, і новий злочин проти життя та здоров'я особи було вчинено саме в період іспитового строку.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_6 , який не висловив заперечень щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка також заперечень не висловила, думку потерпілої ОСОБА_8 , яка вважала за необхідне тримати обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 07 лютого 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 квітня 2020 року.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року ОСОБА_6 був продовжений строк тримання під вартою до 05 травня 2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчиняти інші злочини, і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 309 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Бородянського районного суду Київської області на 06 травня 2020 року на 14 годину 15 хвилин.
Кримінальне провадження розглянути судом колегіально.
В судове засідання викликати прокурора Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілу ОСОБА_8 .
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 28 червня 2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали лише в частині обрання запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії ухвали суду.
Головуючий - суддя ОСОБА_9
Судді ОСОБА_10
ОСОБА_11